Народицький районний суд Житомирської області
Справа № 295/7205/25
10 вересня 2025 року селище Народичі
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
під головуванням судді Піщуліної І.С.,
з секретарем Галенчик О.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» звернулось з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у сумі 10440 гривень, у тому числі: 2000 гривень - заборгованість за кредитом, 8440 гривень - заборгованість за відсотками.
Свої вимоги мотивує тим, що 29 лютого 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та відповідачем було укладено кредитний договір №115758, який підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на номер мобільного телефону останнього. Відповідач, отримавши у кредит грошові кошти, зобов'язання за вказаним договором щодо їх повернення належним чином не виконав, у результаті чого і виникла зазначена вище заборгованість. Окрім цього, на підставі укладеного з позивачем договору факторингу первісний кредитор відступив належне йому право вимоги, а позивач набув всі права кредитора за зазначеним вище кредитним договором й має право вимоги до відповідача.
Сторони про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, ухвалою суду від 23 липня 2025 року постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного, представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, відповідач, який відбуває покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, заяву про відкладення судового розгляду справи не подав, клопотання про проведення судового засідання з його участю в режимі відеоконференції не заявив.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 29 лютого 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» та відповідачем в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №115758 (далі-Договір 1), згідно з яким останньому було надано кредит у сумі 2000 гривень на 30 днів, тобто, до 29 березня 2020 року, з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом у розмірі 730 % річних від суми кредиту у розрахунку 2% на добу.
Відповідно до пункту 1.1. Договору 1 товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 1.2. Договору 1 визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 29 березня 2020 року. Строк дії договору 30 днів, але у будь якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1.3. Договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована.
Згідно з пунктом 1.4. Договору 1 кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
Пунктом 2.3. Договору 1 передбачено, що обчислення строку користування кредитом на нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредитку з першого дня надання кредиту до повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування та сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписанням цього договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства (підпункти 6.1., 6.7. пункту 6 кредитного договору).
З копії довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , був ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Займер», й підписав акцепт договору №115758 від 29 лютого 2020 року шляхом використання одноразового ідентифікатора KL5069 в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/, відправленого на його номер телефону НОМЕР_2 .
29 лютого 2020 року відповідачу перераховано на його картковий рахунок, емітент платіжної картки UKRSIB BANK, номер платіжної картки № НОМЕР_3 , кошти згідно кредитного договору №115758 у сумі 2000 гривень.
Укладення договору про надання фінансового кредиту в електронній формі підтверджується копіями індивідуальної частини договору про надання фінансового кредиту №115758 від 29 лютого 2020 року з Додатком №1 (а.с. 14-16), довідки про ідентифікацію (а.с. 10), інформаційної довідки ТОВ "Платежі онлайн" №925/04 від 09 квітня 2025 року (а.с. 27).
28 жовтня 2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Займер» і товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №01-28/10/2021 (далі-Договір 2), за яким перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Займер» права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників до договору, у тому числі і до ОСОБА_1 , що підтверджується копіями Договору 2 та витягом з реєстру боржників до зазначеного вище договору факторингу (а.с. 17-20, 9).
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №115758 (а.с. 8) станом на 31 січня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 за Договором 1 становить 10440 гривень, з яких 2000 гривень - прострочене тіло кредиту, 8440 гривень - прострочені відсотки.
31 січня 2025 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про виконання зобов'язань за Договором 1 (а.с. 7).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і обов'язки відповідно до договору. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що відповідач порушив договірні зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором й має сплатити заборгованість позивачу, до якого перейшло право вимоги за цим договором, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
19 серпня 2025 року представник позивача подав заяву про розподіл судових витрат та просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 10500 гривень.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник посилається на копії договору про надання правової допомоги від 29 грудня 2023 року (а.с. 11-12), додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 27 грудня 2024 року (а.с. 13), довіреності від 30 грудня 2024 року (а.с. 6), акту про отримання правової допомоги (а.с. 59) та рахунку від 18 серпня 2025 року (а.с. 63), платіжної інструкції №3 9507 від 18 серпня 2025 року (а.с. 62).
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на зазначене й враховуючи подані представником позивача докази на підтвердження витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 10500 гривень підлягають відшкодуванню з відповідача.
Позивач сплатив судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок, у порядку статті 141 ЦПК України вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 3, 10, 141, 259, 263, 265, 273, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за договором №115758 про надання фінансового кредиту від 29 лютого 2020 року у сумі 10440 гривень, у тому числі: 2000 гривень - заборгованість за кредитом, 8440 гривень - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу у сумі 10500 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду до Житомирського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ», місцезнаходження: вул.Кирилівська, буд.82, офіс 7, м.Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42228158.
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, місце перебування: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне рішення суду складено 10 вересня 2025 року
Суддя: Ірина ПІЩУЛІНА