Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1936/24
Провадження № 2/935/794/24
Іменем України
09 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді Щербаченко І.В., за участю секретаря судового засідання Сьомак Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Коростишівського районного суду Житомирської області з позовом, обґрунтовуючи його тим, що між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі АТ «ПУМБ») та ОСОБА_1 укладені 29.08.2018 кредитний договір № 1001114794101, за яким позичальнику надано кредит у сумі 57 500,00грн. Відповідач не виконує свої зобов'язання належним чином, а тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на 30.04.2024 складає, в сумі 87430,63 грн., з яких: 39009,45 грн. заборгованість за кредитом, 19899,48 грн. заборгованість по процентам, 28521,7 грн. заборгованість за комісією. Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 1001114794101 від 29.08.2018, сторони погодили, що позичальник зобов'язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгоджені позичальником шляхом підписання відповідних документів. Підписавши вказану заяву позичальник беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ».
Позивач до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У прохальній частині позовної заяві, зазначено, що розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву направлений представником позивача ОСОБА_1 - Кушніренко А.В. в якому зазначив, що вивчивши доводи позовної заяви, відповідач позов не визнає та просить відмовити повністю. Зі змісту позовної заяви, відсутні належні та допустимі докази щодо наявності вказаної заборгованості, а також підстав для нарахування інших сум, які просить стягнути . Відповідач вважає доводи позовної заяви необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що тлумачення відповідача, щодо стягнення комісії є невірні. У даній справі, умови договору чітко розмежовували проценти за користування кредитом та комісію за його обслуговування. Відповідач, підписуючи договір, погодився з усіма умовами. А тому просили відмовити у задоволенні заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву. Позовну заяву задовольнити в повному обсязі.
Оскільки в судове засідання не з'явились всі особи, які беруть участь у справі, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенню ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини. Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала 29.08.2018 заяву № 1001114794101 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій зазначено, що підписанням цієї заяви беззастережно клієнт підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»:pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов наданих всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування, а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах. Відповідно до розділу Кредитна картка, клієнт просить відкрити на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № НОМЕР_2 , кредитний ліміт у сумі 57 500 грн., реальна процентна ставка складає 97,4119 % та долучено паспорт споживчого кредиту, в якому також міститься підпис ОСОБА_1 та в якому зазначені основні умови кредитування.
Відповідно до п. 2.1.2 Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, то банк, у разі акцепту клієнтом публічної пропозиції на укладення договору, зобов'язується надавати клієнту визначені договором послуги, а клієнт зобов'язується їх оплатити в розмірах і порядку, передбачених договором і тарифами.
Пунктом 2.2.2 публічно пропозиції передбачено, що дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, якщо інше передбачено умовами договору та/або заявою на приєднання до договору. Укладаючи цей договір, клієнт та банк приймають на себе всі обов'язки та набувають всіх прав, передбачених договором. (п.2.2.3). Також, п. 5.1.7 публічної пропозиції передбачено, що клієнт зобов'язаний сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості на умовах, строках та в розмірі, які передбачені цим договором.
01.05.2024 АТ «ПУМБ» направив ОСОБА_1 письмову вимогу про виконання зобов'язання перед товариством, а саме погасити заборгованість в розмірі 87 430,63 грн., протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа.
Як вбачається з платіжної інструкції № TR.30542278,42530.8810 від 29.08.2018, АТ «ПУМБ» здійснив платіжні послуги на рахунок ОСОБА_1 в сумі 57 500,00 грн.
З виписок з особового рахунку № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , вбачається, рух коштів за період з 29.08.2018 по 30.04.2024.
Відповідно до розрахунків заборгованості наданого АТ «ПУМБ» та нарахована заборгованість за кредитом № 1001114794101 в розмірі 87 430,63 грн., яка складається з 39 009,45 грн. заборгованість по сумі кредиту, 19 899,48 грн. по процентам, 28 521,70 грн. заборгованість по комісії.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «ПУМБ»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписала заяву на укладення кредитного договору № 1001114794101, в якому зазначено основні умови кредиту, підписала паспорт споживчого кредиту та отримала кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунків АТ «ПУМБ», розрахунками заборгованості, платіжною інструкцією № TR.30542278.42530.8810.
Таким чином, оскільки станом на дату повернення кредиту у ОСОБА_2 наявна заборгованість за тілом кредиту у розмірі 38212,33 грн., вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ».
Встановлено, що договір був укладений строком на 24 місяця зі сплатою процентної ставки у розмірі 12% річних, таке ж відображено у паспорті споживчого кредиту.
У висновках, викладених в п. 54 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 міститься правова позиція Великої Палати Верховного Суду, де зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відтак, розмір відсотків за користування кредитом у межах строку дії договору (з 29.08.2018 по 29.08.2020) складає 7493,18 грн. У свою чергу відповідачем на погашення відсотків сплачено 4 401,73 грн. Отже, з відповідача на користь банку підлягає стягнення заборгованість за відсотками у сумі 3091,45 грн.
Таким чином, відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором, суму отриманих від позивача грошових коштів та проценти не повернула, тому позов у частині стягнення з відповідача на користь позивача кредиту у розмірі 42 100,9 грн., яка складається з: 39 009,45 грн. заборгованості по сумі кредиту, 3 091,45 грн. заборгованість по процентам згідно договору № 1001114794101 від 29.08.2018 підлягає задоволенню.
Оцінюючи аргументи сторін, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, № 303-A, параграф 29).
Щодо стягнення комісії суд зазначає таке. Банк, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути й заборгованість за комісією за обслуговування кредиту. Згідно із частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит). Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».
Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Окрім того, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
У справі встановлено, що відповідно до п. 5.7.3 «Умови надання споживчого кредиту» публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги Банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення Споживчого кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо Споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування Споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному у заяві на приєднання до договору, від початкової (наданої) суми споживчого кредиту ( база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості за наданим Споживчим кредитом розраховується за повний місяць у якому відбувається повернення заборгованості. Під повним місяцем, у цій Частині 5 Розділу ІІ цього Договору, розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з Графіком платежів. У заяві №1001114794101 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб від 29.08.2018, зазначено, що розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 3,10%. Однак в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, також АТ «ПУМБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», в зв'язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості на суму 28521,7 грн. за кредитним договором №1001114794101 не має, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Крім того, як убачається з розрахунку заборгованості, відповідачем сплачено заборгованість за комісією у розмірі 14 260,00 грн. Оскільки судом встановлено безпідставність вимог позивача про стягнення комісії, суд дійшов до висновку, що вказані кошти мають бути зараховані в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту. Тому заборгованість за тілом кредиту становить 24 749,45 грн ( 39 009,45 - 14 260,00).
Таким чином, вимоги Банку обґрунтовані, частково та після перерахунку заборгованості суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволенню, а саме в загальній сумі 27 840,9 грн. (24 749,45 грн - заборгованість по сумі кредиту та 3 091,45 грн. - заборгованість по процентах).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по сплаті судового збору суд враховує, що згідно платіжної інструкції №563 від 24.12.2024, позивачем при зверненні з даним позовом до суду через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Оскільки позов задоволено частково, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 771,37 грн., тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-268,274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість в розмірі 27 840 (двадцять сім тисяч вісімсот сорок) грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», сплачений судовий збір у сумі 771 грн. 37 коп.
В частині позовних вимог відмовити
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», код ЄРДПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя І.В. Щербаченко