Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1653/24
Провадження № 2/935/735/24
Іменем України
09 вересня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Рибнікової М.М.
за участі секретаря судового засідання Бондаренко Н.С.,
розглянувши y відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
27 травня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором №2919659 від 10.08.2021 в сумі 30970,00 грн, судові витрати зі сплатою судового збору в сумі 3028,00 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказано, що 10.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір позики №2919659, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику у власність грошові кошти в розмірі 4500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами зі строком до 09.09.2021.
29.12.2021 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений договір факторингу №29/12-2021, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржника за договором позики №2919659 від 10.08.2021.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги за договором позики №2919659 від 10.08.2021, божником за якими є ОСОБА_2 .
Позивач посилається на те, що в порушення умов укладених кредитних договорів ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати відсотків не виконала, внаслідок чого за кредитним договором утворилась заборгованість в зазначеному розмірі.
Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача, позивач посилається на положення ст.ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що на підставі укладених з кожним з первісних кредитодавців договорів факторингів позивач набув права кредитора у зобов'язаннях, а відтак і права вимоги до боржника на заборгованість, яку просить стягнути з відповідача на свою користь.
Позивач в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити без участі представника, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судові засідання не з'являлась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та доданих до неї документів направлялись відповідачу за зареєстрованим місцем її проживання, проте поштові повідомлення повернулись на адресу суду не врученими.
Відповідно до ч. 1 ст. 280ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що позивач скористався своїм правом і подав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами та ухвалити заочне рішення.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Згідно зі ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов забороняється.
За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Щодо стягнення заборгованості за Договором позики №2919659 від 10.08.2021.
Судом встановлено, що 10.08.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №2919659, підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором w75622.
Відповідно до п. 2.1 Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальникові у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов'язок повернути у власність таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору.
Згідно з п. 2.3.3-2.3.4 Договору позики сума позики складає 4500,00 грн; строк позики до 09.09.2021; проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно до Додатку № 1 до договору позики; середньоденний розмір процентів, акційний фіксований 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно з п. 2.5 Договором у позики розмір процентів на прострочену позику фіксований 1,01 % від суми за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Додаток №1 до Договору позики №2919659 від 10.08.2021, підписаний ОСОБА_1 електронним цифровим підписом w75622, містить Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, дата видачі кредиту 10.08.2021, кількість днів у розрахунку 30, чиста сума кредиту у розрахунковому періоді 7186,50 грн., сума кредиту за договором 4500,00, проценти за користування кредитом 2 686,5 грн.
Таким чином, судом встановлено, що між ТОВ «Маніфою» та відповідачем відповідно до положень ст.ст.626,628,638,639,1048,1054ЦК України в належній формі був укладений кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит та можливість користуватись кредитними коштами зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору кредиту.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору 10.08.2021 відповідач отримала кредит в сумі 4500,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «Коллект Центр», ОСОБА_3 станом на 10.01.2023 має загальну заборгованість за договором у сумі 64 831,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн; заборгованість за відсотками станом на дату відступлення права вимоги 9 436,50 грн, нарахування відсотків згідно кредитного договору 50 895,00 грн. Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 30970,00 грн., з яких: заборгованість за кредитом (тілом кредиту) - 4500,00 грн; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 26470,00 грн.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання боржником грошового зобов'язання та повернення кредитних коштів, а відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4500,00 грн.
Щодо нарахування відсотків за Договором позики №2919659 від 10.08.2021 за користування кредитом в розмірі 26470,00 грн.
Звертаючись з позовом позивач, посилаючись на принципи розумності, співмірності та пропорційності, просить стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 26470,00 грн, яка утворилась станом на 10.01.2023.
Суд не погоджується з вимогами позивача в цій частині, оскільки їх нарахування суперечить умовам укладеного між сторонами договору та нормам матеріального права.
Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу, визначеного цим договором строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року по справі №202/4494/16-ц, від 23 жовтня 2019 року по справі № 723/304/16-ц, від 26 травня 2020 року по справі № 638/13683/15-ц, від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, тобто судова практика є сталою, змін не зазнавала, яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
За умовами Договору позики №2919659 від 10.08.2021 сторонами погоджено суму кредитних коштів - 4500,00 грн, строк користування кредитом 30 днів до 09.09.2021, за зазначений період відповідач відповідно до умов договору повинен був сплатити відсотки в розмірі 2686,5 грн.
Таким чином, суд вважає, що відсотки підлягають нарахуванню і стягненню з відповідача згідно умов укладеного договору в межах строку кредитування після отримання кредитних коштів за період з 10.08.2021 по 09.09.2021, що становить 2686,5 грн., що підтверджується змістом кредитного договору та змістом Таблиці обчислення загальної вартості кредиту.
Суд вважає неправомірним нарахування позивачем відсотків поза межами строку кредитування, який відповідно до умов укладеного договору становить 30 днів. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування не передбачено умовами договору.
Відповідно до п. 3.6 Договору позики у випадку укладення Додаткової угоди щодо продовження строку позики за цим договором, проценти за користування позикою в період дії такої Додаткової угоди нараховуються за спадною процентною ставкою (формула розрахунку якої визначена Додатком №1) на підставі фіксованого базового середньоденного розмір у процентів за користування позикою (п. 2.4.3.); графік нарахувань визначається відповідною Додатковою угодою .
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не долучені докази, які підтверджують, що у передбачені договором порядку та строк відбулось продовження строку кредитування шляхом укладення додаткової угоди з відповідачем згідно з умовами пункту 3.6 договору позики.
Дослідивши надані сторонами докази в обґрунтування заявленої позивачем вимоги про стягнення боргу за Договором позики №2919659 від 10.08.2021, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 7186,50 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4500,00грн та заборгованості за відсотками в сумі 2686,5 грн., які нараховані відповідно до умов кредитного договору та в межах строку кредитування за період з 10.08.2021 по 09.09.2021.
В задоволенні вимог про стягнення відсотків в розмірі 23783,50 грн суд відмовляє, оскільки позивачем не доведена правомірність їх нарахування.
Щодо переходу права грошової вимоги за кредитними договорами до позивача
29.12.2021 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладений Договір факторингу №29/12-2021, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» відступає на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошових вимог до боржників згідно Реєстру боржників.
Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №29/12-2021 від 29.12.2021, до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №2919659, укладеним 10.08.2021, на суму заборгованості за кредитом 13 936,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом 7 164,00 грн., заборгованість за процентами на прострочену позику - 2 272,50 грн.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал'та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до боржників згідно Реєстру боржників.
Згідно з Реєстром боржників до Договору факторингу №10-01/2023 від 10.01.2023 до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №2919659, укладеним 10.08.2021, на суму заборгованості за кредитом 64 831,50 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 4500,00 грн.; заборгованість за процентами за користування кредитом 60 331,50 грн.
Частиною 1 статті 512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, на підставі ст.ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором позики №2919659 від 10.08.2021.
Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 7186,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє за безпідставністю.
Відповідно до положень частини 1, пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 8статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представником позивача надано: копію договору про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023, відповідно до п. 4.1 якого передбачено, що вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору; заявку на надання юридичної допомоги №251 від 26.04.2024; витяг з акту №1 про надання юридичних послуг від 03.04.2024, за змістом яких вбачається, що правова допомога надана на загальну суму 9000,00 грн, з яких надання усної консультації з вивчення документів 2 год/1500 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу2 год/3000 грн.
З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2088,36 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом частково задоволено позов, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 702,64 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість в сумі 7186 (сім тисяч сто вісімдесят шість) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в розмірі 702,64 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 2088,36 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя М.М. Рибнікова