Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/407/25
Провадження № 2/935/140/25
Іменем України
26 серпня 2025 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Василенка Р.О., із секретарем - Криворучко Я.В., за участю: представника відповідача -адвоката Березенської Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Акціонерне товариство "Альфа-Банк" звернулося до Коростишівського районного суду Житомирської області із вказаним позовом у якому просить суд стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором № 501308411 від 31.03.2021 року у розмірі 315 600,87 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 31.03.2021 року АТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали угоду про надання споживчого кредиту № 501308411 (надалі - Договір), за умовами якого банк зобов'язується надати відповідачу кредит. Відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені цією угодою, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строку та на умовах, що передбаченні Договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання виконав, надавши кредит відповідачу. Остання свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 22.08.2023 має прострочену заборгованість 315 600,87 грн, що складається: за кредитом - 178 338,07 грн., за відсотками - 69 117,09 грн., 68 145,71 грн. заборгованість по комісії. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати по оплаті судового збору.
У відзиві відповідач ОСОБА_1 інтереси якої представляє адвокат Березенська Ю.О. заперечує щодо задоволення позову. Вказує, що позивач не забезпечив надання суду редакцію договору, який був розміщений на сайті банку станом на 31.03.2021.
Вказує, що ознайомившись із розрахунком заборгованості, що наданий позивачем на обгрунтування своїх вимог, а також, із випискою з рахунку, відповідач категорично не погоджується із наведеним розрахунком. Тому надає власний контррозрахунок заборгованості зза кредитним договором. Розрахунок погашення тіла кредиту та нарахування відсотків за користування кредитом: Заборгованість за відсотками за користування кредитом розрахована за формулою: 137 896,45* 25/100 *462/365 = 43 635,70 грн., де 137 896,45 - залишок тіла кредиту станом на 20.06.2023 (дата пред'явлення вимоги) 25 - відсоткова ставка за договором 462 - кількість днів прострочення.
Тому вказує, що сума заборгованості за кредитним договором №501308411 від 31.01.2021 складає 181 531,76 грн., де 137 896,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 43 635,62 - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Із розрахунку заборгованості, що наданий позивачем, у період з 31.03.2021 по 31.07.2023 відповідачу була нарахована комісія обслуговування кредиту на загальну суму 105 936,71 грн., і кошти, які вносила ОСОБА_1 на погашення кредиту були зараховані, в тому числі, і на сплату комісії, про що свідчить розрахунок заборгованості та виписка по особовим рахунках. Однак пунктом 1 Оферти №50138411 від 31.03.2021 встановлено, що комісія за обслуговування кредиту становить 1,90% від суми кредиту, без уточнення, які послуги банку включаються в комісію та із якою періодичністю ці послуги отримуються. Натомість, наявне посилання, відповідно до якого комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки банку, сплачуються згідно діючих тарифів банку, які розміщені на сайті банку www.alfabank.ua,які відсутні в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачу частіше одного разу на місяць надавалися будь-які послуги, за які нарахована комісія. Оскільки, відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 1 кредитного договору №501308411 від 31.03.2021, укладеного між сторонами, щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту щомісячно в розмірі 1,90 % від суми кредиту, суперечить ч.ч.1, 2 статті 11, ч.5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому є нікчемними.
Передбачений кредитним договором строк повернення кредиту ще не настав та спливає лише 31.03.2026. Таким чином, банк вправі вимагати лише стягнення з відповідача простроченої заборгованості за кредитом строк виконання якої настав.
Позивач в судове засідання не з'явився про розгляд справи повідомлений належним чином. В позовній заяві зазначив, що розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Представник відповідача - адвокат Березенська Ю.О. у судовому засіданні заперечила, щодо задоволення позову з обгрунтувавши викладеними у відзиві доводами. Вказує зокрема, що банк безпідставно нараховував відповідачу заборгованість за комісією. Незгодна з наданим банком розрахунком заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Як передбачено ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних правовідносин є, зокрема, правочини.
З матеріалів справи встановлено, що 31.03.2021 сторони уклали угоду про надання кредиту обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії (оферта) № 501308411, шляхом ознайомлення позичальника з умовами оферти, паспорту споживчого кредиту, графіку платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Укладання договору споживчого кредитування та отримання відповідачем грошових коштів учасниками справи не заперечується.
Позичальник кредит отримав, що підтверджується меморіальним ордером №164390735 від 31 березня 2021року.
Позивачем на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надіслано вимога про усунення порушень, в якому зазначено, що станом на дату 20.06.2023 загальна сума заборгованості становить 297896, 75 грн.
Як зазначено у розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором становить: 315 600,87 грн, що складається: за кредитом - 178 338,07 грн, за відсотками - 69 117,09 грн, за комісії 6 145,71 грн.
Зміна найменування з АТ «Альфа-Банк» на АТ "Сенс Банк" підтверджується витягом з державного реєстру банків, який сформовано 02.12.2022.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Зі свого боку зобов'язання за кредитним договором банк виконав, а саме надав відповідачу кредит в обумовленому Договором розмірі.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
За визначенням ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частина 4 статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» визначає порядок дострокового повернення кредиту.
Так, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
Отже, праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов'язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про споживче кредитування".
Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 26.05.2020р. у справі № 638/13683/15ц.
Стосовно стягнення з відповідача заборгованості по нарахованій комісії за надання кредиту, суд зазначає про наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Отже, вказані витрати за кредитним договором № 501308411 від 31 березня 2021 року в сумі 68 145,71 гривень стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
За приписами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач в обґрунтування позову надав лише копії оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501308411, паспорту споживчого кредиту, графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту, паспорту відповідачки та її картки платника податку, а також розрахунок заборгованості та копії статутних документів і підтвердження повноважень представника позивача.
Доказів на підтвердження того, що банк направляв вимогу щодо дострокового повернення кредиту, а відповідач отримав таку вимогу, позивач не надав.
Тому суд дійшов висновку, що банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості достроково, а має право лише на стягнення простроченої заборгованості.
З наданого банком розрахунку вбачається, що станом на 22.08.2023 заборгованість за тілом кредитом становила 178 338,07 грн., заборгованість за процентами - 69 117,09 грн., заборгованість за комісії 68 145,71 грн., що сукупно становить 315 600,87 грн.
Представником відповідача надано свій розрахунок заборгованості, що становить 137 896,45*25/100*462/365= 43 635,70 (137 896,45 - залишок тіла кредиту станом на 20.06.2023 (дата пред'явлення вимог), 25 відсоткова ставка за договором, 462 кількість днів прострочення). А тому сума заборгованості за кредитним договором № 501308411 від 31.01.2021 складає 181 531, 76 грн., де 137 896,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 43 635,62 - заборгованість за відсотками за користування кредиту.
Вказаний розрахунок представника відповідача, представником позивача не спростовано свій контр розрахунку не надано а тому суд приймає розрахунок представника відповідача та дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2722,99 грн..
Враховуючи викладене вище, на підставі ст. ст. 509, 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, і керуючись ст. ст. 12, 13, 76-89, 141, 259, 263-268, 352,354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ:23494714, заборгованість за кредитним договором від 31.03.2021 року № 501308411 в сумі 181 532,15 грн., з яких: 137 896,45 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 43 435,70 грн. - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у розмірі 2722,99 грн. В решті вимог стягнення заборгованості,- відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», ЄДРПОУ:23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 05.09.2025 року.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО