Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/1318/25
Справа № 279/2594/25
10 вересня 2025 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/2594/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся з позовом до відповідача зазначивши, що 21.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвеструм" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №32706-05/2023 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 ЗУ "Про електронну комерцію". Відповідно до розділу 1 Договору про надання фінансового кредиту ТОВ "ФК "Інвеструм" зобов'язується надати позичальнику грошові кошти в гривні в сумі 12200,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт збов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 21 днів, базова процентна ставка становить 2,5% на день. ТОВ "ФК "Інвеструм" свої зобо'язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника. 03.07.2023 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "Стар Файненс Груп" було укладено Договір Факторингу №3072023, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених Договором, клієнт (Первісний кредитор) передав Фактору (Новому кредитору), а Фактор прийняв права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №3072023 від 03.07.2023 року, в тому числі відступлено і заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №32706-05/2023. 29.11.2023 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ "Росвен Інвест Україна" (нині Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс") було укладено Договір Факторингу №01.02-79/23, відповідно до умов якого ТОВ "Стар Файненс Груп" передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги від ТОВ "Стар Файненс Груп" за кредитними договорами та сплачує ТОВ "Стар Файненс Груп" за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-79/23 від 29.11.2023 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №32706-05/2023 (станом на дату цього відступлення права вимоги) складає 46360,00 грн. Отже, заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №32706-05/2023 від 21.05.2023 року становить: заборгованість по тілу кредиту 12200,00 грн., заборгованість по відсоткам 34160,00 грн. Загальна заборгованість 46360,00 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 46360,00 грн., та судові витрати, розгляд справи провести без участі представника позивача.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи (направлення копії ухвали про відкриття провадженя у справі, розміщення оголошення про виклик на сайті судової влади), відзив на позов та інших заяв не подав.
Дослідивши письмові докази суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що 21.05.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестурм" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №32706-05/2023. За умовами даного договору товариство надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 12200,00 грн., строком на 360 днів, тобто до 14.05.2024, з процентною ставкою 2,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.2 цього Договору. Підписавши вказаний договір відповідач погодився з усіма його умовами.
На підтвердження перерахування коштів ОСОБА_1 позивачем долучено копію листа вих. №2919_250318185109 від 18.03.2025 року, з якого вбачається, що 21.05.2023 18:40:13 на суму 12200,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 240784039.
03.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвеструм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" було укладено Договір Факторингу №3072023, за умовами якого клієнт передав фактору, а фактор прийняв і зобов'язується оплатити клієнту права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Клієнта за кредитними договорами, укладеними між боржниками та клієнтом.
29.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Файненс Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" укладено договір факторингу №01.02-79/23, за умовами якого ТОВ "Стар Файненс Груп" відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування.
Згідно витягу з Реєстру боржників від 29.11.2023 року до договору факторингу №01.02-79/23 від 29.11.2023 року, ТОВ "Стар Файненс Груп" відступило, а ТОВ "Свеа Фінанс" прийняло право вимоги, в тому числі за договором №32706-05/2023 від 21.05.2023 року.
Рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" від 25.03.2024 року, змінено назву товариства: з "Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" на "Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс".
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №32706-05/2023 від 21.05.2023 року по позичальнику ОСОБА_1 , сума заборгованості становить 46360,00 грн, з яких: 12200,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту; 34160,00 грн - сума заборгованості по відсоткам.
Тлумачення ч.1 ст.512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч.3 ст.656 ЦК України); (б) дарування (ч.2 ст.718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно з ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тлумачення ст.516, ч.2 ст.517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15.
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Ч.1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Отже, до ТОВ "Свеа Фінанс" перейшли всі права кредитора за кредитним договором №32706-05/2023 від 21.05.2023 року.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідачем жодного доказу оплати відповідачем на рахунок позивача заборгованості в повному обсязі чи її частини за вищевказаним кредитом, суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач належно не виконував прийняті на себе зобов'язання відповідно до укладеного з позивачем договору, істотно порушував його умови, що є підставою для стягнення заборгованості.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.207, 512-514, 516-517, 525-527, 530, 610-612, 626, 628-629, 638, 1048-1049, 1054, 1077-1079, 1081 ЦК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" суму заборгованості за договором №32706-05/2023 від 21.05.2023 року в розмірі 46360 (сорок шість тисяч триста шістдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс", адреса: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.6, код ЄДРПОУ 37616221.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 від14.03.2009 року, РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Волкова Н.Я.