Справа № 279/4298/25 провадження №3/279/1368/25
09 вересня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Недашківська Л.А., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
На розгляд суду надійшла справа відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який 07.07.2025 близько 19.16 год. в Коростенському районі с.Ушомир по вул.Березюка виражався нецензурною лайкою в бік гр. ОСОБА_2 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення , передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, будь-яких заяв, клопотань суду не надавав, повідомлявся належним чином про час та день розгляу, причини неявки не відомі. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, не подала письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок у правління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Таким чином вина є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення, і відповідно наявність вини має бути доведена беззаперечними доказами, чого в даному випадку зроблено не було.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, надано лише рапорт щодо події, в матеріалах справи відсутні будь які пояснення щодо обставин правопорушення та не надано жодних доказів, які б вказували на те, що останній вчинив дрібне хуліганство, як то, покази свідків, очевидців чи відеофіксації порушення на боді-камеру тощо, що у свою чергу, позбавляє суд об'єктивної можливості з'ясувати викладених у протоколі обставин .
Тож, лише протокол про адміністративне правопорушення та рапорт інспектора чергового Коростенськьго РУП ГУНП в Житомирській області не може слугувати безаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події, складу адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Так, у відповідності до сталої практики ЄСПЛ, а саме справи «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за відсутностю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, справа підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1, 283, 284 КУпАП.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом