Справа № 279/4230/25
Провадження № 2/279/1922/25
09 вересня 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Боровою В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/4230/25 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 до ПрАТ "Українська Страхова компанія" Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріальної шкоди,
Позивач, в інтересах якого діє представник Дубенчук М.В. звернувся до суду з позовом до ПрАТ "Українська Страхова компанія" "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування матеріальної шкоди, вказавши, що 15.03.2025 року о 09 годині 45 хвилин в м. Коростені ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки " Мердедес Бенс Е 220 " д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом з автомобілем марки "ВАЗ 21099" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.04.2025 року, у справі №279/1822/25 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Позивач вказав, що 15.03.2025 року на законних підставах керував транспортним засобом - автомобілем марки "ВАЗ 21099" д.н.з. НОМЕР_2 та його страхова відповідальність була застрахована в страховій компанії « Оранта», тому після настання страхового випадку, він у встановленому порядку повідомив страхову компанію про настання страхового випадку.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ "Українська Страхова компанія" "Княжа Вієнна Іншуранс Груп".
Відповідно до висновку №37 судової транспортно - товарознавчої експертизи автомобіля "ВАЗ 21099" д.н.з. НОМЕР_2 , складеної судовим експертом Костюченко А.П.,вартість матеріального збитку завданого представнику власника автомобіля ОСОБА_1 внаслідок ДТП, яка сталась 15.03.2025 року, становить 47 783,46 грн.
Позивачу у відшкодуванні страхової виплати відповідачем - ПрАТ "Українська Страхова компанія" "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" було відмовлено, про що повідомлено листом від 07.05.2025 року, причиною відмови послугувало наявність того факту, що він не являється власником транспортного засобу - автомобіля марки "ВАЗ 21099" д.н.з. НОМЕР_2 , тому не є потерпілою особою.
Просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в сумі 47 783,46 грн., понесені судові витрати, а саме: 1211,20 грн. зі сплати судового збору, витрат за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи в сумі 6000 грн. та судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 3000 грн.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
22.07.2025 року до суду від представника відповідача ПрАТ "Українська Страхова компанія" "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що з висновку наданому позивачем вбачається штучне та необгрунтоване завищення розміру завданого збитку, тому не погоджується з сумою відшкодування та зазначає, що згідно висновку №37, ринкова вартість транспортного засобу «ВАЗ 21099» складає 47783,46 грн. Вартість відновлюваного ремонту складає 77826,23 грн. Таким чином, вартість відновленого ремонту значно перевищує ринкову вартість транспортного засобу - отже проведення відновлюваного ремонту транспортного засобу є економічно недоцільним, а такий транспортний засіб вважає економічно знищеним. Тому розрахунок страхового відшкодування має здійснюватися за правилами ст.30 Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Так за правилами ст.30 Закону, для розрахунку суми страхового відшкодування необхідно належним чином визначити ринкову вартість транспортного засобу як ДО та і Після ДТП. Згідно висновку №37 ринкова вартість ТЗ після ДТП складає 14700,56 грн. Тому розрахунок страхового відшкодування повинен бути : 47783,46 грн -14700,56 -3200 грн ( франшиза) = 29882,90 грн.
Представник відповідача також вважає, що з позовом до суду звернувся не належний позивач, оскільки позивач не надав докази права власності на пошкоджений транспортний засіб. Також не погоджується з заявленою сумою витрат позивачем на правову допомогу в розмірі 3000 грн., вважає, що співмірною сумою виконаних робіт буде вважатись сума в розмірі 2500 грн. Так як розрахунку витрат на правову допомогу позивачем та його представником не надано, та не надано доказів реальності понесених судових витрат ( доказів послуг адвоката), тому в цій частині також просить відмовити.
Відповідь на відзив позивачем не подано.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, надані письмові докази, відповідно до вимог закону, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Відтак, вказана ДТП за всіма ознаками відноситься до страхового випадку.
Судом встановлено, що 15.03.2025 року о 09 годині 45 хвилин в м.Коростені ОСОБА_3 керуючи автомобілем марки " Мердедес Бенс Е 220 " д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом з автомобілем марки "ВАЗ 21099" д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.04.2025 року, у справі №279/1822/25 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушенння, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
У силу положень ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Преюдиційні факти - це факти,встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи справу, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
На час розгляду справи в суді вказана постанова є чинною, не скасовувалася, а тому суд вважає встановленим факт вини водія ОСОБА_3 у настанні дорожньо-транспортної пригоди 15.03.2025 року і не підлягає доказуванню.
На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ "Українська Страхова компанія" "Княжа Вієнна Іншуранс Груп". Судом встановлено, що страхова відповідальність позивача застрахована в страховій компанії « Оранта», про що свідчить Поліс № 222262444 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 22.07.2024 року на транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ - 21099 державний номерний знак НОМЕР_2 .
У статті 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У статті 29 Закону № 1961-IV зазначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Отже, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IVпорядку.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.
З огляду на вказане суд вважає, що саме на ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП як страховика відповідача покладений відповідний обов'язок у межах суми страхового відшкодування.
Так, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.
Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Оскільки ліміт відшкодування за полісом становив 160000,00 грн., та не був вичерпаний виплаченою сумою страхового відшкодування, а доказів погодження позивачем із ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП розміру страхового відшкодування матеріали справи не містять, то саме страховик має сплатити всю суму відновлювального ремонту. У такому разі не можна покладати обов'язок з відшкодування цієї суми відповідно до приписів статті 1194 ЦК України на винуватця ДТП.
Водночас, статтями 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність,Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до ч. 36.6.ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Враховуючи викладені обставини справи на вимоги закону, позивач отримав право вимагати від відповідача виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 222262444 від 22.07.2024 року на умовах, в порядку та у спосіб, що передбачені положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". (а.с. 32).
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що законом не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 3 грудня 2014 року № 6-183цс14, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Враховуючи викладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу у межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом у їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку про стягнення з ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 47783,46 грн. 00 коп.
Так, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, винним у ДТП є ОСОБА_3 ,відповідальність якого за завдану майнову шкоду була застрахована, суд вважає даний випадок страховим, тому у ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП виникло зобов'язання сплатити позивачеві страхове відшкодування, передбачене умовами договору про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності № 222262444 від 22.07.2024 року, у зв'язку з чим стягує зі страховика на користь позивача страхове відшкодування, у розмірі 47783,46 грн., в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, суд стягує з ПРАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП на користь ОСОБА_1 за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи автомобіля ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно висновку № 37 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 16.06.2025 суму 6000,00 грн., які поніс позивач.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
При цьому слід зазначити, що при поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Дубенчуком М.В. надано суду:
- копію договору від 21.06.2025 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між адвокатом Дубенчук М.В. та ОСОБА_1 ;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги;
- попередній розрахунок витрат за надання правової допомоги
- квитанцію до прибуткового касового ордеру №4 на 3 000 грн.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерне товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу в сумі 47783 ( сорок сім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 46 копійок .
Стягнути з Приватного акціонерне товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 витрати за проведення судової транспортно - товарознавчої експертизи в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Стягнути з Приватного акціонерне товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) грн. 20 копійок.
Стягнути з Приватного акціонерне товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов'язані зі сплатою грошових коштів за договором про надання правової допомоги від 21.06.2025 року у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", місце проживання: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ - 24175269.
Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА
копія згідно з оригіналом