Справа № 296/6917/22
1-і/296/331/25
Іменем України
10 вересня 2025 рокум .Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України,
У провадженні Корольовського районного суду м.Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 357 КК України.
13.02.2023 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначене до судового розгляду.
Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ..
Стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та на даний час він перебуває в умовах утримання в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8».
09.09.2025 року до суду надійшло письмове клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_10 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 днів, оскільки строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 14 вересня 2025 року, а розгляд справи не завершено.
Відповідно до наказу голови суду від 02.09.2025 за №81/В-с, суддя ОСОБА_8 перебуває у відпустці, що унеможливлює розгляд клопотання прокурора до спливу дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та станом на 10.09.2025 року його дію припинено чи скасовано не було.
Відповідно до пункту 3 листа Верховного Суду від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», вказано, що згідно зі ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану, суди, органи і установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України й законами України, а також на те, що відповідно до ст.26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У пункті 5 зазначеного листа вказано, що у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому ч.3 ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
Враховуючи введення на території України воєнного стану, що на цей час продовжується, з огляду на те, що суддя зі складу колегії суддів по даному кримінальному провадженню ОСОБА_8 перебуває у відпустці та до закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неможливо розглянути клопотання прокурора визначеним складом суду, тому розгляд відповідного клопотання прокурора проводиться головуючим суддею ОСОБА_1 одноособово.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою підтримала. Сторона обвинувачення вважає, що ризики, які враховувалися судом при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та є необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, неодружений, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків. Крім того, останній усвідомлює, що він може бути засудженим до реальної міри покарання, а тому, може переховуватися від суду з метою уникнення покарання.
Захисник ОСОБА_7 звернулась до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання: АДРЕСА_1 , оскільки ризики, заявлені стороною захисту, не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Доказів наявності ризиків, на які посилається прокурор, не було надано, в тому числі, доказів наявності можливості впливу на потерпілого, свідків та іншого обвинуваченого по справі. ОСОБА_4 має постійне місце реєстрації та працював до затримання, щоб самостійно себе утримувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав думку свого захисника.
Суд, розглянувши вказані вище клопотання та заслухавши думки учасників процесу, доходить наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, що є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Судом враховується характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , а саме у вчиненні злочинів, що пов'язані із застосуванням насильства та заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а також те, що обвинувачений ніде не працює, не має постійного джерела доходу, а тому, на думку суду, він може продовжити злочинну діяльність для забезпечення свого існування. Крім того, ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі, що на переконання суду є підставою для існування ризиків негативної його поведінки у суспільстві.
Також захисником було поставлене питання про допит додаткового свідка з боку захисту, який є знайомим обвинуваченого ОСОБА_4 та не був допитаний під час досудового слідства, що не виключає можливість впливу обвинуваченого на вказаного свідка.
Крім того, в суду, з огляду на тяжкість можливого покарання за злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_4 , є підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, буде переховуватись від суду.
Також доказів того, що ризики, на які посилається прокурор зменшились або перестали існувати, на даний час не здобуто.
Підстав для встановлення розміру застави немає, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, що потягло за собою смерть потерпілого.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 331 ч.3, 369, 392, 395 ч.2 п.2, 615 ч.9 КПК України,
Клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну міри запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора задовольнити.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити попередню - у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, продовживши термін тримання на 60 діб, до 08 листопада 2025 року (включно).
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченому, що перебуває під вартою, з моменту отримання вказаної ухвали суду в тому самому порядку.
Головуючий суддя ОСОБА_1