Ухвала від 10.09.2025 по справі 296/9015/25

Справа № 296/9015/25

2-н/296/692/25

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

"10" вересня 2025 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Косєй К.В. через систему «Електронний суд» звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти розмірів прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з дати пред'явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття. Також суду було надано докази надсилання копії заяви з додатками боржнику.

В заяві представник заявника зазначила, що ОСОБА_1 та боржник мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матеріальну допомогу на утримання якого ОСОБА_2 не надає, дитина перебуває на утриманні ОСОБА_1 .

На виконання вимог ч. 5 ст.165 Цивільного процесуального кодексу України суддею здійснено запит від 20.08.2025 року до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника ОСОБА_2 .

Станом на 03.09.2025 року відповідь на запит суду не надходила.

Разом з тим, 03.09.2025 року через систему «Електронний суд» до суду від представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Свінціцької Г.В. надійшли заперечення щодо заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу, з долученими копіями документів щодо підтвердження обставин, якими боржник обґрунтовує свої вимоги.

В запереченнях представник боржника зазначає, що боржник є батьком доньки ОСОБА_4 (2019 р.н.), що підтверджується свідоцтвом про народження. Також дружина боржника перебуває у стані вагітності, що підтверджується медичною документацією (обмінна карта). Отже, на утриманні Боржника перебуває не лише ОСОБА_5 , але й інша дитина та дружина у стані вагітності, що відповідно до ст. 182, 183 СК України є істотною обставиною для визначення розміру аліментів. Крім того, боржник є військовослужбовцем, постійно перебуває у зоні бойових дій. Доходи військового залежать від умов служби та можуть бути нерегулярними. Також боржник несе значні додаткові витрати, пов'язані із забезпеченням власного життя та здоров'я у бойових умовах. Наголошує, що відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище платника аліментів, наявність інших дітей, а також інші істотні обставини. Стаття 183 СК України передбачає, що аліменти у частці від заробітку визначаються залежно від кількості дітей: на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - 1/2. Отже, призначення аліментів у фіксованому розмірі 1/4 доходу суперечитиме принципу рівності та справедливості, оскільки у боржника є інші діти та утриманці.

Враховуючи викладені обставини, представник боржника просить відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу.

10.09.2025 року до суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області про підтвердження зареєстрованого місця проживання боржника на території Корольовського району м.Житомира.

Дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.

Частиною 3 цієї статті визначено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Згідно ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу.

Отже наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Саме безспірність вимог є підставою для видачі судового наказу, в іншому випадку вирішення питання стягнення заборгованості вирішується судом в порядку позовного провадження (загального або спрощеного) з дотриманням принципів змагальності сторін, доведення учасниками справи обставин, що мають значення для справи і на які кожна сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, з яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають з повністю визначених і неоспорюваних цивільно правових відносин.

Однак враховуючи наведені вище обставини (подані заперечення) вбачається, що між сторонами наявний спір щодо визначення розміру аліментів, що унеможливлює розгляд справи в наказному провадженні та є підставою для відмови у видачі судового наказу.

З матеріалів справи не вбачається існування у заявника безспірного права стягнення з ОСОБА_2 , аліментів у заявленому розмірі на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу, оскільки заява не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ст.ст. 161,165, 166, 167 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Й. Адамович

Попередній документ
130104697
Наступний документ
130104699
Інформація про рішення:
№ рішення: 130104698
№ справи: 296/9015/25
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Корольовський районний суд м. Житомира
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (29.09.2025)
Дата надходження: 18.09.2025
Предмет позову: про стягнення аліментів