09.09.2025 Справа №607/18218/25 Провадження №3/607/6830/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М.,
розглянувши матеріали, які надійшли з Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , працює менеджером ПП «Мольвар Пак», місто Тернопіль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 23.08.2025 близько 23:30 в АДРЕСА_1 , вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що виражалося у штовханні, нецензурній лайці, чим завдав шкоди його психічному здоров'ю, чим порушив вимоги пунктів 2,3,14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 23.08.2025 близько 23:30 в АДРЕСА_1 , вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 домашнє насильство у присутності дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , унаслідок чого шкоди психічному здоров'ю неповнолітньому чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на те, що у провадженні судді знаходиться дві справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважаю, що відповідно до статті 36 КУпАП вони мають бути об'єднанні в одне провадження.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, не повідомила про причини неявки, що не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу, доходжу такого висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;
Дослідивши надані докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні фізичного та психологічного насильства, з обставинами, які зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення серії ВАД №843166, 843275, доведена наданими суду доказами, а саме: заявою та поясненнями ОСОБА_2 , в яких потерпіла повідомила про факти домашнього насильства, терміновим заборонним приписом, відеозаписами нагрудних камер поліцейських та рапортом.
Частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а частиною другою цієї статті передбачено адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи
Отже, на переконання судді, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною першою та частиною другою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення є доведеною поза розумним сумнівом, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності в межах санкції за більш тяжке правопорушення - частиною другою статті 173-2 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення, беру до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення особу правопорушника, його майновий стан, доходжу висновку, що до нього слід застосувати стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень, та саме таке стягнення буде належною мірою відповідальності та зможе запобігти новим правопорушенням.
Зважаючи на обставини вчинення адміністративного правопорушення, його наслідки, особу порушника, не вбачаю підстав для застосування покарання у вигляді громадських робіт чи адміністративного арешту. Також, враховуючи те, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, вважаю, що можна не направляти особу на проходження програми передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" чи Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків".
Згідно статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись статтями 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Об'єднати справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №607/18218/25, та №607/18221/25 в одне провадження та присвоїти об'єднаним справам номер справи №607/18218/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 1360 грн в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Позняк