09.09.2025 Справа №607/18440/25 Провадження №3/607/6888/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк Василь Михайлович,
розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №138085 від 22.08.2025 ОСОБА_1 22.08.2025 близько 15:00 в АДРЕСА_2 , а саме, коридорі будинку, систематично виражалася нецензурною лайкою до гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173 КУпАП - дрібне хуліганство.
В судове засідання неповнолітня ОСОБА_1 не з'явилася, а отже не скористався своїми дизпозитивним правами брати участь в судовому засіданні, давати пояснення та своїм правом на захист.
Розглянувши матеріали справи, доходжу таких висновків.
Статтею 173 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян
Так, проявом хуліганських дій є будь-які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складається у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння, як нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Суб'єктивна сторона правопорушення - дрібне хуліганство, характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Згідно з вимогами статті 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що оцінці підлягає як кожний окремий доказ, так і всі зібрані докази в цілому, на підставі чого суддя повинен зробити обґрунтований висновок про їх належність і допустимість, достовірність та достатність фактичних даних, що встановлюються цими доказами, та мають значення для справи.
Оскільки протокол є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, за які передбачена адміністративна відповідальність, такий та його невід'ємні складові повинні бути оформлені належним чином, містити в собі всі дані, необхідні для своєчасного та об'єктивного вирішення питання про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути доведені сукупністю належних і допустимих доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінується те, що вона 22.08.2025 близько 15:00 в АДРЕСА_2 , а саме, коридорі будинку, систематично виражалася нецензурною лайкою до гр. ОСОБА_2 .
Дослідивши надані докази, встановлено, що у них відсутні належні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою, чим було порушено громадський порядок і спокій інших громадян, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони дрібного хуліганства, та не наведено доказів про хуліганський мотив поведінки, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Так, на наданих відеозаписах нагрудних камер поліцейських такого факту не зафіксовано.
Щодо наданих як доказ пояснень ОСОБА_2 , а також її пояснень наданих на відеозаписі, то таких фактів саме 22.08.2025 близько 15:00 вона не повідомляла, а повідомляла, що сусіди шуміли вночі, оскільки виясняли стосунки.
Крім цього в наданих поясненнях поліцейським ОСОБА_1 зазначала, що вона не виражалася нецензурними словами в сторону ОСОБА_2 , а сусідка постійно вчиняє із нею конфлікти. Отже, наявні суперечливі пояснення учасників конфлікту.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Інших доказів, які б підтверджували провину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, зазначеного в протоколі, в матеріалах справи немає.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, в ході розгляду справи не встановлено, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 173 КУпАП, а тому справу щодо нього слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73, 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушень, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у випадках передбачених статтею 287 КУпАП, а саме особою, щодо якої її винесено, потерпілим, а також прокурором у випадках передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, а саме у випадку нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддяВ. М. Позняк