Справа № 604/847/25
Провадження № 2/604/428/25
18 серпня 2025 року селище Підволочиськ
Підволочиський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді - Сташківа Н.Б.
за участю секретаря судового засідання Крупи А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Підволочиську Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 укладено договір №1411746650782 про надання кредиту шляхом обмінну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ЗУ «Про електронну комерцію», який має силу договору, укладеного в письмовій формі.
Відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» надало позичальнику кредит у сумі 5000 грн. на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути грошові кошти та повернути проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту. Згідно п.1.3 договору, кредит надано строком на 120 днів з 26.04.2024 по 24.08.2024, пролонгація строку кредиту не передбачена. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку, що є додатком до кредитного договору, та сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі, передбаченому договором та графіком.
ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» виконало умови кредитного договору та перерахувало на рахунок відповідача безготівковим шляхом кошти в розмірі 5000 грн на вказану останнім, при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, банківську картку № НОМЕР_1 .
В свою чергу позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 23880 грн, яка складається із: суми заборгованості за кредитом - 5000,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 8880,00 грн., суми заборгованості за штрафом - 10000,00 грн.
Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 25 липня 2025 року було відкрито провадження в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено дату судового засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, вказав що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, жодних заяв чи клопотань від його імені до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст.ст.280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 26 квітня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у кредит продукту «СТАРТ» №1411746650782 (а.с. 5-8), відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» надає позичальнику кредит у сумі 5000 грн. (шляхом переказу на платіжну картку № НОМЕР_1 ) на строк 120 днів, для споживчих цілей, на умовах строковості, поворотності, платності, з фіксованою відсотковою ставкою 1,48% в день від суми кредиту за час користування ним. Відповідно до п. 6.4 договору, у разі невиконання та /або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сума кредиту за яким перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу в передбаченому договором порядку.
Факт отримання позичальником грошових коштів в сумі 5000 грн, на повідомлений відповідачем номер банківської карти № НОМЕР_1 , підтверджується довідкою ТОВ «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» вих.№7/12581 від 07 липня 2025 року (а.с. 10) про перерахування коштів на номер картки № НОМЕР_1 , 26 квітня 2024 року о 16:15 годині № транзакції 1399817302.
Позичальник не виконав умови договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість, яка, відповідно до розрахунку заборгованості, складає, за період з 26 квітня 2024 року по 22 липня 2025 року, в загальному розмірі 23880 грн, яка складається із: суми заборгованості за кредитом - 5000,00 грн., суми заборгованості за відсотками - 8880,00 грн., суми заборгованості за штрафом - 10000,00 грн.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З аналізу вищевказаного законодавства слідує, що кредитний договір №1411746650782 від 26 квітня 2024 року укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів спростування презумпції дійсності укладеного кредитного договору матеріали справи не містять. Відповідач мав процесуальну можливість надати суду докази на спростування презумпції правомірності вказаного кредитного договору №1411746650782 від 26 квітня 2024 року, однак таким правом не скористався, та будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором до суду подав.
Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов укладеного між ним і позивачем ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВІВА КАПІТАЛ» договору кредиту, свої зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.
Однак з приводу вимог позивача про стягнення з відповідача на свою користь суми штрафу в розмірі 10000 грн., суд зазначає наступне.
24.02.2022 Законом України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану, який було неодноразово продовжено, та який триває станом на день ухвалення даного рішення.
Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, та воєнний стан триває станом на день ухвалення даного рішення, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Прикінцевих та перехідних положення ЦК України.
Таким чином, нарахування пені за вказаним договором є незаконним та підлягає списанню кредитодавцем, тому в частині вимог щодо стягнення неустойки (штрафу) суд вважає відмовити.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги №1, укладений 02 січня 2025 року між позивачем та адвокатським бюро «Грушевий Ю.В.», акт виконаних робіт, рахунок №26/26-01 від 26 червня 2025 року та платіжну інструкцію №LK706/7 від 27 червня 2025 року, якими підтверджено оплату послуг адвоката у розмірі 10600 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з подачею даного позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи суму задоволення позову, що становить 58,12% від заявлених позивачем вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1759,87 грн. (3028,00 грн. х 58,12%) в рахунок відшкодування судового збору та 6160,72 грн. (10600,00 грн. х 58,12%) в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.526, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 40860735, місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит продукт «СТАРТ» №1411746650782 від 26 квітня 2024 року в сумі 13880 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВІВА КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ: 40860735, місцезнаходження: 20600, Черкаська область, м. Шпола, вул. Таранця, 20) понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1759 (одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять) гривень 87 (вісімдесят сім) копійок та понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 6160 (шість тисяч сто шістдесят) гривень 72 (сімдесят дві) копійки.
В задоволення решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Н.Б. Сташків