Справа: № 484/2529/25
Провадження № 2/484/1189/25
( з а о ч н е )
10.09.2025 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Панькова Д.А., секретаря судового засідання - Заволенковської Д.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся представник, адвокат Болквадзе Бесікі Мерабович, до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру,
08.05.2025 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що 05.05.2000 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1 . Зазначений договір був зареєстрований на Первомайській філії Універсальної Біржі «Південь» 05.05.2000 за реєстраційним номером 183.
01.06.2000 право власності на вказану квартиру на підставі зазначеного договору було зареєстроване за ним в КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим №12694. Однак, договір купівлі-продажу квартири не був нотаріально посвідчений.
Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст. 47 цього Кодексу). Договір купівлі- продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.
За змістом ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачалася обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.
Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.
Умови договору сторонами були виконані в повному обсязі, продаж вчинено за 5000 грн., однак, на теперішній час через те, що договір купівлі-продажу квартири не посвідчений нотаріально, позивач не може розпорядитись своїм майном.
Оформити договір нотаріально також неможливо, оскілки він не знає місце проживання колишнього власника квартири.
Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, просив про задоволення позову.
Відповідач про час і місце слухання справи оповіщений відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України. Відзив на позов не надав.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
В судовому засіданні був встановлений факт укладення 05.05.2000 року між сторнами договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості - квартири АДРЕСА_1 . Зазначений договір був зареєстрований на Первомайській філії Універсальної Біржі «Південь» 05.05.2000 за реєстраційним номером 183.
01.06.2000 право власності на вказану квартиру на підставі зазначеного договору було зареєстроване за позивачем в КП «Первомайське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим № 12694, відповідно до вимог Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 року.
Згідно вище вказаного договору ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив спірну квартиру, сплативши іншій стороні її договірну вартість в розмірі 5000 грн., що є доказом про того, що сторони на момент укладення договору досягнули згоди щодо істотних умов договору.
Зазначене нерухоме майно ОСОБА_1 зареєстрував в Первомайському МБТІ у встановленому законом порядку, згідно копії реєстраційного посвідчення від 01.06.2000 року.
Згідно ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року), який діяв на той час, угода може бути визнана дійсною, якщо вона фактично відбулась.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 332 ЦК України право власності на нерухоме майно, якщо відповідно до закону таке право підлягає державній реєстрації, виникає з моменту державної реєстрації.
Обов'язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно передбачена ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 р. № 1952-ІV. Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року № 553) передбачені умови, підстави та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими та законними і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області) про визнання права власності на квартиру - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (отримання) безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: