Справа № 632/1156/25
Провадження № 2/484/1824/25
Рішення
іменем України
(заочне)
10.09.2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Максютенко О.А,
секретар судових засідань Завірюха В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив
27.06.2025 року через систему "Електронний суд" до Златопільського міськрайонного суду Харківської області звернувся представник ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року в розмірі 82810,00 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.06.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3648690, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 20000,00 грн., строк користування 30 днів, тобто до 15.07.2021 року, комісія за надання кредиту: 1600,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,00% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору), проценти за користування кредитом: 6000,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом у разі пролонгації на стандартних (базових) умовах (п. 1.6, 2.3.1.2 договору).
ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору про споживчий кредит, що підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2021 року №48850781.
18.10.2021 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ.
Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року.
Відповідно до п. 3.2.6 договору про споживчий кредит, який підписано відповідачем електронним підписом W61652, позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання. На адресу відповідача 23.06.2025 року за вих. №23723874 було надіслано письмову претензію про погашення наявної заборгованості, однак відповідач не відреагував на неї.
Сума заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №77-МП від 18.10.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 82810,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19000,00 грн., заборгованість за процентами - 62210,00 грн., заборгованість за комісією - 1600,00 грн.
02.07.2025 року ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу №632/1156/25 передано за підсудністю до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
24.07.2025 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи головуючим у цивільній справі №632/1156/25 визначено суддю Максютенко О.А.
28.07.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Про слухання справи позивач та відповідач повідомленні належним чином, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Між сторонами виникли правовідносини щодо неналежного виконання умов укладеного кредитного договору.
Судом встановлено, що 15.06.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3648690, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 20000,00 грн., строк користування 30 днів, тобто до 15.07.2021 року, комісія за надання кредиту: 1600,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,00% від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору), проценти за користування кредитом: 6000,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору), стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5,0 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом у разі пролонгації на стандартних (базових) умовах (п. 1.6, 2.3.1.2 договору).
ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору про споживчий кредит, що підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2021 року №48850781.
18.10.2021 року ТОВ "Мілоан" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ.
Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року.
В порушення вимог договору ОСОБА_1 не виконав свої зобов'язання, припинив вносити платежі, передбачені умовами договору, як повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв'язку із припиненням здійснення платежів на виконання договору у відповідача утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит.
Станом на 18.10.2021 р. відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №77-МП від 18.10.2021 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 82810,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 19000,00 грн., заборгованість за процентами - 62210,00 грн., заборгованість за комісією - 1600,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 23.06.2025 року за вих. №23723874 було надіслано письмову претензію про погашення наявної заборгованості, яка останнім залишена без задоволення.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку, про укладеність вищевказаних кредитних договорів між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем який набув за договором факторингу права вимоги за вищевказаним кредитним договором.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" щодо нарахування за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 19000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором, суд виходить з наступного.
В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно анкети заяви на кредит №3648690 від 15.06.2021 року, п.п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.2, 1.6, 1.7, 2.2.1, 2.2.2, 3.2.5 договору про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року кредит надається загальним строком на 30 днів з 15.06.2021 до 15.07.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 7600,00 грн. в грошовому виразі та 4933,00 грн. відсотків річних у процентному значенні (орієнтована реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 27600 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтована загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться незмінним та що кредитодавець і позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п. 1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Проценти за користування кредитом: 6000,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 Договору.
Позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1-1.5.2 Договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 Договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3.
У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього Договору кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить позичальнику на праві власності.
Таким чином строк кредитування за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року спливав 15.07.2021 року.
Додаткових угод, щодо продовження строку користування позикою, які повинні бути підписані між сторонами, суду не надано.
За такого, у позикодавця - ТОВ "Мілоан" виникло право нарахування процентів за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року спливав 15.07.2021 року тільки у межах строку його дії - до 15.07.2021 року.
Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Враховуючи вищезазначене, за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року на користь позивача з відповідача необхідно зменшити розмір стягуваної заборгованості за процентами за користування позикою з 62210,00 грн. до 6000,00 грн. (20000,00 грн. х 30 дн. х 1,0%).
Щодо стягнення заборгованості за комісією суд зазначає наступне.
У п. 1.5.1. договору про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року зазначено комісію за надання кредиту у розмірі 1600,00 грн., яка нараховується за ставкою 8,00% від суми кредиту одноразово та яку позичальник має сплатити в термін, вказаний у п. 1.4. договору, тобто до дати повернення кредиту - 15.07.2021 року.
Пунктом 6.3 вищезазначеного договору передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і збов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства, та є невід'ємною частиною договору.
Одночасно відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління НБУ постановою від 11.02.2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Аналізуючи умови договору про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року та Правил надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 13.05.2021 року), суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між ТОВ "Мілоан" та відповідачем договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правила надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 13.05.2021 року) передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Отже, підписанням договору та Правил надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (в редакції від 13.05.2021 року) без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнананий та погодиіся з усіма умовами такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Відповідач, ознайомившись з умовами кредитного договору, мав реальну можливість відмовитися від укладення останнього, проте не зробив цього.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума несплаченої комісії в розмірі 1600,00 грн.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року у розмірі 26600,00 грн., яка складається із: 19000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 6000,00 грн. - заборгованості за відсотками, та 1600,00 грн. - заборгованості за комісією.
При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, п.3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Позов судом було задоволено у загальному розмірі 26600,00 грн., що складає 80,29% від заявленого позивачем розміру 34249,50 грн.
Враховуючи факт часткового задоволення судом позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 778,07 грн. (32,12% від 2422,40 грн.). При цьому, позивачу слід відмовити у поверненні сплаченого судового збору у розмірі 1644,33 грн. (2422,40 - 778,07).
Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
У постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п'ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025, укладені між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та адвокатом адвокатського об'єднання «Апологет» Усенко М.І.; актом №113 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 16.06.2025 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2025 №0206; детальним описом наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.06.2025 №0206 від 16.06.2025; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВС № 1374343 від 02.06.2025.
Оскільки позивачем надано належні докази, які підтверджують надання послуг позивачу та понесених ним витрат, а також враховуючи часткове задоволення судом позову на 32,12%, то з відповідача на користь позивача, слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2248,40 грн., що складає 32,12% від заявлених 7000,00 грн.
Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 77-80, 89, 141, 258, 259, 263-265, 277-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд
ухвалив
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за договором про споживчий кредит №3648690 від 15.06.2021 року у розмірі 26 600,00 грн., яка складається із: 19000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 6000,00 грн. - заборгованості за відсотками, та 1600,00 грн. - заборгованості за комісією
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у сумі 778,07 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2248,40 грн., а всього 3026 (три тисячі двадцять шість) грн. 47 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відмості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 10.09.2025 року.
Суддя: