Справа № 481/994/25 Пров.№ 2-а/478/11/2025
10 вересня 2025 року смт. Казанка
Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови, -
встановив:
08 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 та т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у Миколаївській області підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП № 61 від 04.06.2025 року за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 . Також позивач просив суд поновити строк для подання позовної заяви.
На підставі розпорядження Новобузького районного суду Миколаївської області від 02.09.2025 року № 481/994/25/3050/2025 матеріали справи було передано на розгляд Казанківському районному суду Миколаївської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025 року справу передано на розгляд судді Томашевському О.О.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступного висновку.
За правилами адміністративного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, а також вимогам статті 161 цього Кодексу.
Крім того, за змістом частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною другою статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропущення зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
У позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду з указаним адміністративним позовом щодо оскарження постанови № 61 від 04.06.2025 року, оскільки вказуючи на те, що його не було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення та саму постанову відправили за місцем роботи. Між тим, позивач вказує, що ним було проведено досудове оскарження постанови за результатами якої спірну постанову скасовано не було, що призвело до порушення строку звернення до суду. Про прийняте рішення за результатами розгляду скарги він довідався після повернення з відрядження, тобто після 28.06.2025 року.
Оцінюючи такі доводи, суд звертає увагу на наступне.
Згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі №120/5780/20-а.
Враховуючи ту обставину, що для вирішення питання щодо поважності причини пропуску строку на звернення до суду підлягають встановленню обставини, що вказують на об'єктивну перешкоду такого звернення до суду у визначені процесуальним законодавством строки, суддя звертає увагу на необхідності встановлення моменту в який оскаржувана постанова та рішення за результатами розгляду скарги були отримані позивачем, а також спосіб їх отримання.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не наводить дату отримання спірної постанови та дату отриманого рішення про результати розгляду його скарги, що позбавляє суд перевірити та надати належну оцінку доводам щодо причини пропуску строку на звернення до суду, які наводить позивач у позовній заяві.
При цьому, суд зазначає, що розпорядження про відрядження позивача у період з 25.06.2025 року по 28.06.2025 року не підтверджує самого факту виконання такого розпорядження, оскільки в такому разі має значення лише факт від'їзду та повернення позивача.
Таким чином, суддя вважає, що заявлене позивачем клопотання про поновлення такого строку не є належним чином обґрунтованим та доведеним, у зв'язку з чим, не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Окрім цього, відповідно до ст. ст. 25, 26, 42 КАС України на позивача покладено обов'язок визначати відповідача у справі.
У пред'явленому позові позивач заявляє позовні вимоги тотожні вимоги як до ІНФОРМАЦІЯ_1 так і до т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови як до самостійного суб'єкту відповідних владних повноважень не обґрунтовуючи обраного способу захисту своїх прав та належності відповідної позовної вимоги відразу двом відповідачам.
Виходячи з цього, позивачу слід визначитись із тим суб'єктом кому належить право відповідати за пред'явленим позовом.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Аналізуючи наведені позивачем підстави, доводи та оцінивши надані ним докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд не вбачає підстав для визнання поважними наведених підстав з огляду на їх недоведеність належними доказами і залишає позов без руху для визначення інших, або усунення недоліків вже заявлених підстав для поновлення строку.
Згідно із ч. 1ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,160,161,169,243,248,286 КАС України,
постановив:
Позовну ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та т.в.о начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про скасування постанови,- залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
У випадку невиконання вказаної ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: