Справа №487/2037/24
Провадження №2/487/197/25
10.09.2025 Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого - судді Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання - Марченко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов обґрунтований тим, що 14.02.2022 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №2918843-304 про надання кредиту готівкою на власні потреби та відповідачу було надано кредит у розмірі 157350 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 .. За умовами договору строк кредитування 60 місяців; проценти за користування кредитом: 0,01 % річних; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 4,9% щомісячно.
Позивач стверджує, що в подальшому відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, та процентах та станом на 18.01.2024 виникла заборгованість у розмірі 292625,07 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 145587,82 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 147037,25 грн., яку просили стягнути з відповідача.
Просила розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Ухвалою від 08.03.2024 відкрито позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
26.04.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити. Зазначивши, що відповідач частково погашав заборгованість на виконання договору №2918843-304 від 14.02.2022 та станом на 18.01.2024 сукупно сплати банку грошові кошти в сумі 91110,49 грн. 11.07.2022 відповідач сплатив 4 платежі на суму 41336,63 грн., але позивач не зменшив тіло кредиту, а навпаки безпідставно збільшив до 188195,27 грн. 11.04.2024 відповідач знову сплатив банку 25 тис. грн., але ця сума також не вплинула на суму заборгованості по кредиту. Крім того, сума заборгованості про процентам щомісячним зазначена позивачем 147037,25 грн., складається з щомісячної комісії за обслуговування кредиту в розмірі 4,9% від суми кредиту (п. 1.4 Заяви-договору). При цьому, паспорт споживчого кредиту, який передує укладенню безпосереднього кредитного договору, суперечить Договору-заявці, оскільки паспорт не містить інформації про необхідність саме щомісячно, а не одноразово, оплатити комісію за обслуговування кредиту. Зі змісту заявки-договору не містить роз'яснень в чому саме полягає послуга банку - обслуговування кредиту. На виконання ст.. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 3.3.6 п. 3.3 Заявки-договору передбачено право банку не частіше одного разу на місяць, на вимогу позичальника, під час його звернення до банку/або до контактного центру усно та безоплатно повідомити позичальнику інформацію про поточний розмір його заборгованості за кредитом, на вимогу позичальника надавати його виписки рахунку, за їх наявності, щодо погашення заборгованості. Проте, позивачем жодних доказів з цього приводу суду не надано Заявка-договір не містить розшифровки послуг - обслуговування банку кредитної заборгованості, тому у відповідача відсутні підстави для оплати заборгованості за обслуговування кредиту, оскільки положення пп. 1.4 та 1.4.1 п.1 Заявки договору №2918843-304 від 14.02.2022 є нікчемними відповідно до ч.1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування». Отже, у відповідача залишилось не сплачена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 66239,51 грн., враховуючи сукупність сплачених грошових коштів банку на суму 91110,49 грн. та початкове тіло кредиту - 157350 грн.
29.04.2024 представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому зазначив, що позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом на умовах передбчанних в паспорті кредиту «Зручно готівка максимум», який сторони узгодили як невід'ємну частину цього договору. Відповідно до п. 1 розділу 1 кредитного договору, Відповідач, акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі також - Договір) і беззастережно приєднався до умов договору. Заява-договір від 14.02.2022, паспорт споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка Максимум», підписаний відповідачем та Публічна пропозиція банку на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб складають єдиний Заяву-договір, договір підписаний відповідачем. Додаток №1 містить строк кредиту, прядок повернення кредиту, кількість та розмір платежів, періодичність внесення щомісячно, починаючи з 14.02.2022 по 10.02.2027, Додаток №1 обов'язків до застосування та є невід'ємною частиною Заяви-договору №2918843-304 від 14.02.2022 .
Ухвалою від 17.06.2024 за клопотанням представника відповідача витребувані докази у АТ «ТАСКОМБАНК».
01.08.2024 позивач надав до суду докази, що були витребувані судом та зазначив , що тіло кредиту позивачем не збільшувалось та станом на 18.01.2024 становить 145587,82 грн., з урахуванням сплати відповідачем коштів на поточний рахунок, тому станом на 18.01.2024 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 292625,07 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 145587,82 грн.; заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 147037,25 грн., яку просили стягнути з відповідача.
24.10.2024 представник відповідача подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Ухвалою від 24.10.2024 у справі призначена судово-економічна експертиза та зупинено провадження у справі.
Ухвалою від 24.12.2024 поновлено провадження у справі.
10.01.2025 надійшов лист з Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз про залишення без виконання судово-економічної експертизи через не оплату ОСОБА_1 експертизи.
20.01.2025 представник відповідача подав картання про витребування доказів.
Ухвалою від 20.01.2025 за клопотанням представника відповідача витребувані докази у АТ «ТАСКОМБАНК».
01.08.2024 позивач надав до суду докази, що були витребувані судом.
18.02.2025 представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 18.01.2024 у розмірі 292625,07 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту основного боргу - 145587,82 грн.; заборгованість по комісії - 147031,92 грн., 5,33 грн. - заборгованість річних процентів, посилаючись на помилку в розрахунку заборгованості у первісному позові, зазначивши, що саме комісія є щомісячними процентами. Просили розглянути справу за відсутності представника позивача.
18.02.2025 суду надані докази позивачем.
04.09.2025 відповідач подав до суду заяву у відсутність його та представника.
Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та перевіривши матеріали справи, суд установив наступне.
14.02.2022 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір №2918843-304 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» Кредитного договору Позичальник просив надати кредит в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: п. 1.2.2 Сума кредиту: 157350 грн.; п. 1.1.1. Сума кредиту без комісії за надання кредиту: 150000 грн.; п. 1.1.2. Комісія за надання кредиту: 4,9% що складає 7350 грн.; п. 1.2. Строк кредиту: 60 місяців; п. 1.3. Проценти за користування кредитом: 0,01 % річних; п. 1.4. Комісія за обслуговування кредиту: 4,9 % щомісячно.
Згідно п. 1.2.5 кредитні кошти перераховуються на поточний рахунок № НОМЕР_1 операції за я ким здійснюються із використанням електронних платіжних засобів.
Відповідно до п. 1.11 розділу 1 Кредитного договору Відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.1.1 даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України на власні потреби у сумі 157350 грн., шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК». П. 1.12 позичальник доручає банку проводити договірне списання коштів з його поточного рахунку № НОМЕР_2 в АТ «ТАСКОМБАНК» на сплату комісії відповідно до п. 1.1.3 цієї Заяви-договору.
Позивач посилається на р. 2 Кредитного договору, відповідно до якого Відповідач, акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі також - Договір) і беззастережно приєднався до умов договору.
Просив Банк надати кредит, згідно інформації, наведеної вище у заяві-договорі;
Позивач вказує, що Відповідач погодився з тим, що він зобов'язаний повертати кредит щомісячно згідно графіку платежів згідно Додатку №1 до Кредитного договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань Позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що передбачені в Додатку №1 до цієї Заяви-договору;
Підписанням цієї Заяви-договору підтвердив, що дана Заява-договір є невід'ємною частиною Договору; Підтвердив, що він ознайомлений із змістом цієї Заяви-договору, Договору з всіма додатками до нього та повністю з ними згодний. Умови Заяви-договору та Договору є зрозумілими для Позичальника, обов'язковими для виконання тa заперечення щодо них відсутні.
Відповідно до р. 2 Кредитного договору Позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений та у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до п. 5. 3 Кредитного договору при несплаті заборгованості за Кредитом, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, а також сум комісій, у встановлений Договором термін, Банк нараховує, а Клієнт сплачує Банку штрафи: Штраф 1 - у розмірі 300,00 грн. нараховується на сьомий день виходу на прострочку. Штраф нараховується стільки разів скільки Клієнт буде порушувати умови договору.
Відповідно до р. 5 п. 5.5 Заяви-договору, сторони домовились, що при достроковому повному погашенні кредитної заборгованості, Клієнт сплачує банку проценти, за обслуговування кредитної заборгованості за фактичну кількість днів користування кредитної заборгованості за поточний розрахунковий період у повному обсязі.
Підписанням та поданням Заяви-договору, Позичальник підтвердив, що він попередньо ознайомлений та у письмовій формі у повному обсязі отримав від Банку інформацію, визначену ст. 9 Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно з р. 5 п. 5.15 Кредитного договору, Заява-договір набуває чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за нею.
Кредитні кошти Відповідачу було надано у спосіб, зазначений в договорі, що підтверджується відповідною Випискою. Отже Позивач, свої обов'язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії.
Позивач посилається на ті обставини, що умови вище зазначеного Кредитного договору Позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.
Так, позивач в остаточних своїх вимогах просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 18.01.2024 у розмірі 292625,07 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту основного боргу - 145587,82 грн.; заборгованість по комісії - 147031,92 грн., 5,33 грн. - заборгованість річних процентів.
Позивачем в п. 1.4 розділу 1 договору про надання кредиту №2918843-304 встановлено обов'язок Відповідача сплатити комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів.
Проте, відповідно до Додатку 1 до Заяви-договору №2918843-304 про надання кредиту, у детальному розписі складових загальної вартості кредиту та графік платежів спочатку вказується, що комісія за надання кредиту становить 7350 грн. (п. 1.2.3), далі в розділі «Види платежів за кредитом» комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить щомісячно 7710,15 грн., що становить 4,9% (п. 1.4).
При цьому варто зауважити, що змістом кредитного договору №2918843-304 від 14.02.2022, укладеного між сторонами, не визначено та не встановлено, за які саме послуги з обслуговування кредиту надані банком, встановлено комісію.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що комісією за обслуговування кредиту є: надання інформацію по рахунках позичальника з використанням телефонних каналів зв'язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунках позичальника із використанням засобів електронного зв'язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника"; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв'язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором. Проте не встановлена конкретна ціна кожної послуги. Відповідно до графіка щомісячних платежів, зазначена сукупна вартість комісії з розрахунком на кожен місяць. Тобто банк встановив плату за надання інформації, яка згідно Закону надається безоплатно.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, за змістом загальних норм права об'єктом зобов'язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов'язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.
Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду Тобто відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати), означає відступлення від аналогічних висновків, сформульованих раніше в інших постановах Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження N 14-2цс21, пункт 73).
Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №2918843-304 від 14.02.2022 та виписки по особовому рахунку № НОМЕР_2 за період з 14.02.2022 по 18.01.2024 ОСОБА_1 сплатив на рахунок позивача кошти, з яких погашення заборгованості за відсотками складає 26,14 грн., погашення заборгованості за комісією складає 38011,68 грн. та сплата за тіло кредиту становить 53098,81 грн., що у сумі становить 91110,49 грн.
Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
За правилами вказаної статті реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.
З огляду на встановлені у справі обставини, нікчемність встановлення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за заявою-договором №2918843-304 від 14.02.2022, Суд вважає за необхідне у порядку застосування наслідків виконання нікчемного правочину зарахувати комісію за обслуговування кредиту у сумі 38011,68 грн. в тіло кредиту.
Крім того, згідно платіжної інструкції переказу коштів ОСОБА_1 11.04.2024 на рахунок отримувача № НОМЕР_2 АТ «ТАСКОМБАНК», перерахував кошти у розмірі 25000 грн. на оплату кредитного договору №2918843-304 (арк.. 63), який позивачем не врахований в погашення заборгованості, тому вказану суму також слід зарахувати в тіло кредиту.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ЦПК України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.
Підстава позову визначається через обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Правова підстава позову це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах. Дана позиція повністю узгоджується із Постановою Верховного Суду від 14.07.2021 року в справі № 161/2823/19 (провадження № 61-6515св20).
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 5,33 грн. та заборгованість за тіло кредиту у розмірі 82576,14 грн., а всього у розмірі 82581,47 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог, у розмірі 1229,03 грн.
На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» кредитну заборгованість за заявою - договором №2918843-304 від 14.02.2022 у розмірі 82581,47 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 1229,03 грн.
Рішення набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 09806443)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Афоніна
Повний текст рішення складено 10.09.2025.