Справа № 487/6588/25
Провадження № 1-кс/487/4064/25
10.09.2025 м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду Заводського району м. Миколаєва клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025152030001202 від 04.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025152030001202 від 04.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, звернулася до слідчого судді з клопотанням, в якому просила накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування на автомобіль RenaultMaster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить, згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , ОКП «МИКОЛАЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» (місцезнаходження: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Миколаївська, будинок 5А,) та на момент ДТП фактично перебував у володінні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), для подальшого зберігання в стані після дорожньо-транспортної пригоди.
У клопотанні прокурор посилалася на те, що вищевказаний транспортний засіб необхідний для подальшого проведення слідчих (процесуальних) дій, що має істотне та доказове значення для встановлення всіх необхідних фактів та обставин у даному провадженні, а також враховуючи тривалість проведення усіх слідчих дій, виникла необхідність у накладенні на нього арешту з відповідними обмеженнями.
Крім того, враховуючи те, що під час подальшої експлуатації та користування даним транспортним засобом до завершення проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні він може зазнати конструктивних змін унаслідок капітального та поточного ремонтів в ході обслуговування, в тому числі, пов'язаних з амортизаційним зносом частин, вузлів та агрегатів транспортного засобу внаслідок його звичайної експлуатації, це може негативно вплинути на досудове розслідування кримінального провадження.
В ході подальшого досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження у сторін обвинувачення та захисту може виникнути необхідність у дослідженні виявлених слідів кримінального правопорушення на зазначеному транспортному засобі та його технічного стану.
В судовому засіданні прокурор не була присутньою, подала заяву, в якій просила клопотання розглянути за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглянуто без участі власника майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.
Слідчим суддею встановлено, що Миколаївським районним управлінням поліції ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025152030001202 від 04.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2025 близько 14:10 водій автомобіля RenaultMaster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рухаючись у м. Миколаєві по вул. Пограничній зі сторони вул. 6 Слобідської в напрямку вул. 3 Слобідської та на перехресті з вул. 4 Слобідською, здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_5 , 2016 р.н. Внаслідок ДТП малолітній ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, з якими госпіталізований до КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» МОР.
04.09.2025 слідчим проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, оглянутий та вилучений транспортний засіб RenaultMaster, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Відповідно до даних тимчасового реєстраційного талону №ХХР №051731 власником транспортного засобу є ОКП «Миколаївоблтеплоенерго».
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. При цьому, на відміну від інших правових підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт з метою забезпечення речових доказів не вимагає повідомлення про підозру у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
В якості підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, у клопотанні зазначено, що вищезазначене майно є речовими доказами у розумінні ст. 98 КПК України, яке підтверджує певні факти та обставини, що мають значення для цього кримінального провадження, у зв'язку із чим необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Постановою слідчого вищевказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що вилучене майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025152030001202 від 04.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки містить на собі сліди кримінального правопорушення, що підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди.
Беручи до уваги, що існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно є доказом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а також необхідність проведення низки процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, чому і має сприяти застосування таких заходів, слідчий суддя вважає, що накладення арешту є необхідним, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.
Керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль RenaultMaster, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» (місцезнаходження: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Миколаївська, будинок 5А,) та на момент дорожньо-транспортної пригоди фактично перебував у користуванні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), із забороною розпоряджатися та користуватися цим майном.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1