Справа № 487/3102/25
Провадження № 1-кп/487/518/25
09 вересня 2025 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025152030000472 від 05.04.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військову службу в/ч НОМЕР_1 , раніше судимий: - 16.04.2025 Центральним районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 360 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки; - 09.07.2025 Інгульським районним судом м. Миколаєва за ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 360, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, зареєстрований та фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України
за участю сторін кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
01.04.2025 в період часу з 05:00 год до 06:00 год, більш точного часу в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та достовірно обізнаним про введення на території України воєнного стану, перебуваючи біля другого під'їзду будинку №4 по вул. Озерній в м. Миколаєві, реалізуючи свій злочинний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій, зайшов до вказаного під'їзду та спустившись до незачиненого підвального приміщення, демонтував зі стелі фрагменти загальної мережі, шляхом різання шарнірно-губцевим інструментом, кабелі зв'язку, які належать АТ «Укртелеком», а саме: кабель зв'язку з маркуванням ТПП 100х2х0,4 загальною довжиною 42 метри, загальною вартістю 2697,66 грн та кабель зв'язку з маркуванням ТПП 200х2х0,4 загальною довжиною 57 метрів, загальною вартістю 7305,69 грн.
Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на загальну суму 10003,35 грн.
Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, у вчиненні якого визнається винним.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, в скоєному щиро розкаявся, підтвердив фактичні обставини викладені в обвинувальному акті та зазначив, що ним вони не оспорюються, при цьому вважав за недоцільне дослідження доказів щодо цих обставин.
Аналогічну думку висловив прокурор.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин:
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що йому відомо про ведення на території України воєнного стану. 01.04.2025 приблизно о 05:00 год він на своєму автомобілі приїхав до будинку №4 по вул. Озерній в м. Миколаєві. Дочекався коли з під'їзду будинку вийде хтось із мешканців та увійшов до під'їзду, де побачив, що підвальне приміщення не закрито та спустився до нього. В підвальному приміщенні він зі стелі «кусачками» відрізав кабель, змотав відрізані куски кабелю у мотки, прикрив своєю курткою та виніс з підвалу та під'їзду, поклав у свою машину та поїхав. В подальшому, у себе вдома він обпалив ці відрізки кабелю, зачистив його від ізоляції та отриманий з нього метал, продав на пункті приймання кольорових металів. Підтвердив довжину (кількість) викраденого кабелю, зазначив, що не заперечує його вартість, вказану в обвинувальному акті. Цивільний позов визнає в повному обсязі, в скоєному кається.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 надані без будь-якого примусу, у зв'язку з чим суд вважає їх послідовними, логічними, такими, що підтверджують правильність розуміння ним змісту встановлених обставин кримінального правопорушення, їх добровільність та істинність його позиції. За такого, такі показання обвинуваченого визнаються судом належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами на підтвердження встановлених судом фактичних обставин.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а кваліфікацію його дій правильною.
Вирішуючи питання про призначення покарання суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_3 відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст.. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній є військовослужбовцем, перебуває у шлюбі, має на утриманні неповнолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення не мав судимостей, за місцем служби характеризується негативно, на лікуванні у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував та не перебуває.
Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченим, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.4 ст.185 КК України, що на думку суду відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та меті кримінального покарання.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 засуджений 16.04.2025 вироком Центрального районного суду м. Миколаєва за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 360 КК України із застосуванням положень ч.1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді п'яти років позбавлення волі, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки, та враховуючи висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 15 лютого 2021 у справі 760/26543/17, відповідно до якого: «У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно.», суд приходить до переконання про відсутність підстав для застосування ч.4 ст. 70 КК України щодо покарань, призначеного вказаним вироком.
Разом з цим, враховуючи, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_3 засуджується даним вироком, був вчинений до постановлення вироку Інгульського районного суду м. Миколаєві від 09.07.2025 за яким ОСОБА_3 відбуває покарання 5 років позбавлення волі реально, суд остаточно визначає покарання за сукупністю злочинів за даним вироком та вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2025 на підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань та зараховує у строк покарання, покарання частково відбуте за попереднім вироком, а саме з 02.04.2025 до дня набрання цим вироком законної сили.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 не обирався.
У кримінальному провадженні потерпілим АТ «Укртелеком» заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 10003,35 грн.
Вирішуючи цивільний позов, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Положеннями ст.. 129 КПК України встановлено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала ( ч.1 ст. 1166 ЦК України).
Приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_3 у таємному викраденні 01.04.2025 майна АТ «Укртелеком» доведена під час судового розгляду даної справи та розмір завданої шкоди підтверджений висновком експерта №СЕ-19/115-25/5990-ТВ від 15.04.2025, суд вважає необхідним, відповідно до ст. 1166 ЦК України стягнути з ОСОБА_3 завдану майнову шкоду в розмірі 10003,35 грн.
Питання про речові докази та судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 394, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання - п'ять років позбавлення волі.
Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень за даним вироком та вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2025 шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання - 5 (п'ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
В строк покарання остаточно призначеного за даним вироком зарахувати ОСОБА_3 покарання частково відбуте за вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.07.2025, період з 02.04.2025 по день набрання вироком законної сили.
Вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 16.04.2025 у справі 490/2667/25 - виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» завдану злочином майнову шкоду в сумі 10003,35 грн. (десять тисяч три гривні 35 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів в загальній сумі 10696,80 грн. (десять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 80 коп.).
Речові докази: - зрізи кабелів зв'язку, які поміщено до сейф пакетів №PSP1017105, №PSP1017104, №PSP1017103; - кабелі зв'язку, які поміщені до сейф пакетів №WAR1765973, №WAR1765977, передані для зберігання до кімнати речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області - повернути АТ «Укртелеком».
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка тримається під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його оголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1