Справа № 487/3911/25
Провадження № 1-кс/487/2892/25
10.09.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42024010000000063 від 23.10.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саки, АР Крим, Україна, колишнього прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури АР Крим, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України
09.06.2025 слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_5 , за погодженням із прокурором ОСОБА_7 , в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024010000000063 від 23.10.2024 звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перебуває на тимчасово окупованій території України та оголошений у розшук, а також наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив про його задоволення.
Захисник у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на відсутність даних щодо обізнаності ОСОБА_6 про здійснення відносного нього кримінального провадження.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання вбачається, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024010000000063 від 23.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру» та Порядку прийняття Присяги працівника прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 21.01.2011 за № 5, прийняв Присягу працівника прокуратури, відповідно до змісту якої він, присвячуючи свою діяльність служінню Українському народові і Українській державі, урочисто присягнув: неухильно додержуватися Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України; сумлінним виконанням своїх службових обов'язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку; захищати права і свободи людини та громадянина, інтереси суспільства і держави; постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов'язки, з гідністю нести високе звання працівника прокуратури.
Наказом прокурора АР Крим ОСОБА_6 призначено на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури АР Крим.
Рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 11.03.2014 № 1729-6/14, тобто всупереч установленому чинним законодавством України порядку, ОСОБА_8 призначено на посаду прокурора Автономної Республіки Крим.
За допомогою невстановлених слідством осіб ОСОБА_8 у березні 2014 року запропонувала ОСОБА_6 продовжити працювати в органах прокуратури Автономної Республіки Крим та виконувати лише розпорядження та накази, надані нею.
У подальшому у березні 2014 року, більш точну дату встановити не виявилось за можливе, невстановленими слідством особами ОСОБА_6 запропоновано перейти до незаконно створеної прокуратури Республіки Крим, яка увійшла до складу прокуратури російської федерації.
Нехтуючи вищевказаними вимогами Конституції і законів України, Присягою працівника прокуратури, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, працівником правоохоронного органу, достовірно знаючи про незаконність призначення ОСОБА_8 на посаду так званого «прокурора Республіки Крим», а також незаконного проведення на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя референдуму, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у березні 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, бажаючи допомогти в проведенні цієї підривної діяльності, посиленні окупації півострову та утворенні в АР Крим системи незаконних органів прокуратури російської федерації, погодився на незаконну пропозицію про продовження роботи у складі прокуратури АРК, а згодом - прокуратури Республіки Крим, без підпорядкування Генеральній прокуратурі України.
Продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_6 , перебуваючи у місті Сімферополі АР Крим на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури АР Крим, достовірно знаючи, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною частиною України, на території якої діють виключно закони України та міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, у березні - серпні 2014 року, більш точну дату не встановлено, погодився на призначення його на посаду прокурора відділу по нагляду за процесуальною діяльністю Слідчого комітету по Республіці Крим Прокуратури Республіки Крим, виконував вказівки і розпорядження так званих керівників зазначеної прокуратури.
Зокрема, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, перебуваючи в приміщенні так званого «Київського районного суду м. Сімферополя Республіки Крим» у м. Сімферополь, діючи в інтересах Російської Федерації, 28.11.2018 у невстановлений досудовим розслідуванням час взяв участь як прокурор незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у судовому процесі по кримінальній справі № 3/1-262/7918, та усвідомлюючи відсутність складу злочину підтримав клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно громадянина України ОСОБА_9 , чим надав допомогу представникам іноземної держави у здійснення правосуддя на території півострова Крим, на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів прокуратури та посилили заходи тимчасової окупації півострова.
Також, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи добровільно та умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності України, в порушення вимог Конституції та законів України, маючи стаж роботи в органах прокуратури, а тому достовірно знаючи, розуміючи та усвідомлюючи незаконність своїх дій, з метою зміцнення та посилення заходів тимчасової окупації території АР Крим, перебуваючи в приміщенні так званого «Верховного суду Республіки Крим» по вул. Павленко, буд. 2, м. Сімферополь, діючи в інтересах Російської Федерації, 08.11.2023 о 9 годині 20 хвилин взяв участь як прокурор незаконно створеної прокуратури Республіки Крим у судовому процесі по кримінальній справі № 2016427026, та висловив позицію щодо прийняття «судом» рішень російською мовою, відповідно до російського законодавства, чим надав допомогу представникам іноземної держави у переході судової та правоохоронної системи України, яка діяла на території півострова Крим, на відправлення правосуддя на підставі законодавства іноземної держави - російської федерації, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів прокуратури та посилили заходи тимчасової окупації півострова. Крім цього, ОСОБА_6 , згідно офіційних заяв адвоката ОСОБА_10 , який захищав на території окупованого Криму інтереси громадян України, зокрема, заступника голови Меджелісу кримськотатарського народу ОСОБА_11 , здійснював тиск на захисника, з метою прийняття процесуальних рішень в інтересах окупаційної влади.
Допомога ОСОБА_6 іноземній державі та її представникам у створенні та функціонуванні органів прокуратури російської федерації та на території АР Крим призвели до посилення заходів тимчасової окупації півострова Крим, завдяки чому окупація триває.
18.02.2025 у вказаному кримінальному провадженні складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України стосовно ОСОБА_6 , про що останньому повідомлено в порядку передбаченому ч. 1 ст. 278 КПК України.
Крім того з метою вручення підозрюваному повідомлення про підозру, останній викликався до органу досудового розслідування шляхом публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті офісу Генерального прокурора на 28.01.2025, 29.01.2025 та 30.01.2025, та після не з'явлення до слідчого, повторно був викликаний до органу досудового розслідування на 20.02.2025, 21.02.2025 та 22.02.2025, але до органу досудового розслідування не з'явився, про причини неможливості прибуття не повідомив.
Повідомлення про підозру 18.02.2025 було направлено для публікації в засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження «Урядовий кур'єр» та на офіційний веб-сайт офісу Генерального прокурора, крім того повідомлення про підозру вручено захиснику підозрюваного.
Відтак, у зв'язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до слідчого, прокурора та переховуванням останнього від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також у зв'язку з тим, що місце знаходження ОСОБА_6 є тимчасово окупованою територією України, постановою слідчого від 24.02.2025 підозрюваного оголошено у розшук, проведення якого доручено оперативному підрозділу 2 ОВ ТУ ДБР у м. Мелітополі.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, приєднаними до клопотання та дослідженими в ході судового розгляду, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 21.10.2024; протокол огляду від 08.11.2024 та іншими матеріалами.
Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
Фактичні дані, які містяться у наданих стороною обвинувачення доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Так прокурором у судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України з огляду на те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років. Крім того про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду свідчить те, що останній жодного разу не з'явився на виклики слідчого та прокурора, перебуває на тимчасово окупованій території України, отримав паспорт рф та оголошений у розшук. Разом з тим підозрюваний може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, з огляду на продовження повновномаштабного вторгнення рф на територію України та протизаконні дії ОСОБА_6 проти основ національної безпеки України.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду, оголошений у розшук, перебуває на тимчасово окупованій території, має зареєстроване місце проживання, раніше не судимий.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, яким не можливо запобігти, застосувавши більш м'який запобіжний захід, слідчий суддя доходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, оскільки прокурор у судовому засіданні в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Крім того слідчий суддя наголошує, що обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне із застосуванням такого, оскільки після затримання підозрюваного питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися слідчим суддею, судом у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
Керуючись ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Заводського
районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1