Справа № 471/776/25
Провадження №2/471/354/25
Номер рядка звіту 69
(заочне)
"09" вересня 2025 р.
Братський районний суд Миколаївської області
у складі:
головуючого судді - Гукової І.Б.,
за участю секретаря - Прокопчук Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Братське цивільну справу № 471/776/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що позивач та відповідач ОСОБА_2 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони припинили спільне проживання з лютого 2025 року. ОСОБА_2 , не надає матеріальну допомогу на утримання дитини В досудовому порядку не вдалось вирішити дане питання. Дитина росте й потреби на її виховання і утримання збільшуються кожен день, а тому позивачу необхідна матеріальна допомога, яка б носила постійний характер, певну періодичність, щоб позивач могла розраховувати витрати на дитину. А утримувати дитину самостійно лише за свої кошти позивач не в змозі, тому позивач і звернулась до суду з даним позовом.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
У судове засідання не з'явився відповідач, причини неявки суду невідомі.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, для відкладення судом розгляду справи, суд не вбачає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7).
Згідно Акту обстеження житлово-побутових умов від 09.06.2025 року, ОСОБА_1 проживає з дочкою - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.9).
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду аліменти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу батьків або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів, згідно із ст. 182 СК України, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та непрацездатних осіб, а також інші обставини, що мають істотне значення. При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись вимогами ст. 179-184 СК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від судового збору позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 280, 282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи стягувати з 04.07.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів - в межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ставку судового збору в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя Гукова І. Б.