Справа № 450/4083/25 Провадження № 1-кс/450/609/25
10 вересня 2025 року слідчий суддя Пустомитівського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
10.09.2025 року слідчий СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 звернулась з клопотанням, погодженим прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб з визначення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 121120 грн.
Мотивувала клопотання тим, що як встановлено досудовим розслідуванням, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 08.09.2025 року в першій половині дня, більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи в номері 46 готельного приміщення «Катерина», розташованого за адресою Львівська обл., Львівський р-н, с. Солонка, Кільцева дорога, шляхом вільного доступу до тумби, на якій заряджались мобільні пристрої, переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, діючи повторно та в умовах воєнного стану, таємно викрав мобільний телефон марки «IPhone» моделі «XS Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , поміщений у чохол чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_7 , вартістю 4227 грн. 20 коп., та мобільний телефон марки «IPhone» моделі «14 Pro», поміщений у чохол чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_8 , вартістю 16202 грн. 40 коп., після чого покинув місце події, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Таким чином, дії підозрюваного ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України та за вказаною статтею останньому 08.09.2025 року повідомлено про підозру.
Необхідність застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою слідчий мотивує тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, має можливість незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На підставі наведеного просила клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 надали пояснення аналогічні викладеним письмово, вимоги клопотання підтримали і просили таке задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_5 , в судовому засіданні вимоги клопотання заперечили та пояснили, що підозра не обґрунтована, ризики не підтверджені, висновків щодо вартості майна органом досудового розслідування не надано, як і доказів повторності дій, які викладені органом обвинувачення у мотивах клопотання. З огляду на вказане, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, а при наявності підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою просили зменшити розмір застави. Крім цього, підозрюваний вказав, що він є військовослужбовцем та самовільно залишив місце несення служби.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступних висновків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, вказаних у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені ст. 178 КПК України.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань стверджується, що 08.09.2025 року в ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відкрито кримінальне провадження № 12025141430000717.
З протоколів прийняття усних заяв про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 08.09.2025 року вбачається, що ОСОБА_7 та ОСОБА_9 просили прийняти міри до невідомої особи, яка 08.09.2025 року о 17 год. 30 хв. і 18 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні готелю «Катерина», розташованого за адресою Львівська обл., Львівський р-н, с. Солонка, Кільцева дорога, шляхом вільного доступу вчинила таємне викрадення чужого майна, а саме телефону марки «IPhone» моделі «XS Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 і телефону марки «IPhone» моделі «XS Max», спричинивши їм майнової шкоди.
Як вбачається із протоколу затримання особи від 08.09.2025 року, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в ході проведення обшуку якого виявлено і вилучено згадане вище майно.
З протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 вбачається, що останній визнає свою вину у викраденні двох мобільних телефонів.
08.09.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Із висновку судового експерта ОСОБА_10 № 2399/25 від 09.09.2025 року за результатами про ведення судово-товарознавчої експертизи, встановлено ринкову вартість мобільного телефону марки «IPhone» моделі «XS Max» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , яка становить 4050 грн. 60 коп. та мобільного телефону марки «IPhone» моделі «14 Pro», яка складає 16202 грн. 40 коп.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
У відповідності до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Відтак, перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватись від органу досудового розслідування і суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, щодо нього є наявність обґрунтованої підозри, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Згідно п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 року) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Зі змісту п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вказане, слід прийти до висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Зазначений розмір застави, на думку слідчого судді, забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків.
Покликання захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 щодо можливості застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не підкріплені належними і допустимими доказами, які б свідчили про можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу та усунення у зв'язку із цим ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім цього, ні адвокат, ні підозрюваний не є суб'єктами, прямо визначеними ч. 4 ст. 186 КПК України, які наділені правом звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Водночас, питання доцільності зміни запобіжного заходу може бути порушене виключно у порядку та в межах процесуальних прав осіб, визначених КПК України.
Таким чином, щодо підозрюваного ОСОБА_5 на даному етапі кримінального проваження не може бути застосовано запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Окрім наведеного, у випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, ОСОБА_5 буде звільнено з-під варти та він вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Щодо мотивів покликань захисника ОСОБА_6 та підозрюваного ОСОБА_5 в частині необґрунтованості підозри та непідтвердженості ризиків, слід зазначити, що такі спростовуються долученими до матеріалів клопотання процесуальними документами.
Слід також вказати, що висновок про ринкову вартість майна долучено до матеріалів клопотання, а тому в цій частині покликання сторони захисту не відповідають дійсності.
Що стосується відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак повторності слід зазначити, що вказані обставини встановлюються/розслідуються органом обвинувачення та підлягають оцінці судом на стадії судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181-184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб з визначенням застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів (діб), а саме до 09.11.2025 року, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 грн.
Роз'яснити, що підозрюваний або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися за межі м. Шепетівка, Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або перебування, роботи, навчання чи проходження військової служби;
- утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 10.09.2025 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1