09 вересня 2025 року м. Чернівці
Справа № 713/3436/24
Провадження №22-ц/822/719/25
Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
судді-доповідача - Литвинюк І. М.,
суддів: Височанської Н.К., Половінкіної Н. Ю.,
секретар - Собчук І. Ю.,
учасники справи:
позивач - (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
відповідачі за зустрічним позовом - ОСОБА_3 , Берегометська селищна рада, Вижницька районна військова адміністрації,
треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державний реєстратор Вижницької міської ради, ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 червня 2025 року, головуючий у І-й інстанції -Кириляк А. Ю.,
ОСОБА_1 у вересні 2024 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та зобов'язання усунути перешкоди.
ОСОБА_2 у січні 2025 року звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Берегометської селищної ради, Вижницької районної військової адміністрації, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державний реєстратор Вижницької міської ради, Кордяк І. І. про визнання незаконним і скасування державного акту, державної реєстрації земельних ділянок та рішення державного реєстратора.
Представник відповідача ОСОБА_6 у березні 2025 року подав клопотання про призначення судової комплексної земельно - технічної та будівельно-технічної експертизи, яку доручити Чернівецькому відділенню Київського науково- дослідного інституту судових експертиз, розташованому в місті Чернівці, по вул. Г. Майдану, 194 Б.
На вирішення експертизи поставити наступні запитання:
- визначити межі (площу та конфігурацію) прибережної захисної смуги до земель водного фонду, кадастровий номер 7320584000:02:001:0087, яка перебуває на підставі договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , в користуванні останнього, який зареєстрований 27.12.2013 року за №4157100 реєстраційною службою Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області і є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 7320584000:02:001:0101 та 7320584000:02:001:0102;
- чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 7320584000:02:001:0101 та 7320584000:02:001:0102 на прибережну захисну смугу до земель водного фонду, кадастровий номер 7320584000:02:001:0087, і яка площа та конфігурація такого накладання;
- встановити місце розташування тимчасової дерев'яної споруди по відношенню до прибережної захисної смуги до земель водного фонду, кадастровий номер 7320584000:02:001:0087, а також суміжних земельних ділянок із кадастровими номерами: 7320584000:02:001:0102 та 7320584000:02:001:0103;
- чи відноситься вказана тимчасова дерев'яна споруда до категорії об'єктів нерухомого майна, і якщо так до якої саме, для визначення питань приналежності спірної тимчасової дерев'яної споруди до нерухомого майна та розташування земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги об'єкту водного фонду.
Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 червня 2025 року задоволено клопотання про призначення експертизи.
Призначено по даній справі судову комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
- визначити межі (площу та конфігурацію) прибережної захисної смуги до земель водного фонду, кадастровий номер 7320584000:02:001:0087, яка перебуває на підставі договору суборенди земельної ділянки від 26.12.2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , в користуванні останнього, який зареєстрований 27.12.2013 року за №4157100 реєстраційною службою Вижницького районного управління юстиції Чернівецької області і є суміжною із земельними ділянками з кадастровими номерами 7320584000:02:001:0101 та 7320584000:02:001:0102;
- чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 7320584000:02:001:0101 та 7320584000:02:001:0102 на прибережну захисну смугу до земель водного фонду, кадастровий номер 7320584000:02:001:0087, і яка площа та конфігурація такого накладання;
- встановити місце розташування тимчасової дерев'яної споруди по відношенню до прибережної захисної смуги до земель водного фонду, кадастровий номер 7320584000:02:001:0087, а також суміжних земельних ділянок із кадастровими номерами: 7320584000:02:001:0102 та 7320584000:02:001:0103;
- чи відноситься вказана тимчасова дерев'яна споруда до категорії об'єктів нерухомого майна, і якщо так до якої саме.
Проведення експертизи доручено експертам Чернівецькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Чернівці, вул. Г. Майдану, 194 Б).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність згідно зі статтями 384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Призначаючи у справі судову комплексну земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив із того, що для з'ясування наведених обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи та попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Не погодившись з указаною ухвалою, представник позивача ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції передчасно розглянув клопотання представника ОСОБА_2 щодо проведення судової експертизи, оскільки не визначено порядок розгляду справи, не розглянуто жодного клопотання представника позивача, не дано можливості доповісти по важливому колу питань, які обов'язково мали бути розглянутими, внаслідок чого залишились невиконаними положення ст. 189 ЦПК України. Суд не дав можливості представнику Ю. Томнюка сповістити, що існує велика ймовірність, що Н. Мельничук (відповідач) за об'єктивних причин не в змозі приймати участі у розгляді справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на наступне.
Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам процесуального права ухвала районного суду не відповідає, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції.
Відповідно до положень процесуального Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (ст.1 Закону України «Про судову експертизу»)
Згідно з положенням частини 1 статті102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. ( ч. 2 ст.102 ЦПК України).
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
В роз'ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року в справі №907/425/16 та від 24 січня 2018 року в справі №917/50/17.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Отже, призначення у справі судової експертизи повинно бути пов'язано, як з предметом позову, так і з його підставами.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 9 липня 2020 року у справі № 922/404/19).
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).
Підстава позову - це фактичні обставини (юридичні факти), на яких ґрунтується вимога позивача та з наявністю або відсутністю яких закон пов'язує виникнення чи припинення матеріально-правових відносин між сторонами (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2023 року у справі № 522/13894/22).
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Згідно з частиною першою статі 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Берегометської селищної ради, Вижницької районної військової адміністрації, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, Державний реєстратор Вижницької міської ради, Кордяк І. І., про визнання незаконним і скасування державного акту, державної реєстрації земельних ділянок та рішення державного реєстратора.
Тобто, зустрічній позов ОСОБА_2 пред'явлено зокрема до відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10 липня 2025 року Серії НОМЕР_1 .
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251, пункту 1 частини першої статті 253 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до залучення до участі у справі правонаступника.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) вказано, що «суд будь-якої інстанції зобов'язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов'язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб'єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з'ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами».
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 померла на момент розгляду клопотання про призначення експертизи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання без вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступника ОСОБА_3 , для з'ясування думки всіх учасників справи щодо заявленого клопотання, з'ясування питань, які необхідно поставити на вирішення експерта, узгодження питання експертної установи, оскільки з'ясування цих питань в присутності всіх учасників справи є обов'язком суду.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зокрема є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущені порушення норм процесуального права при вирішенні питання про призначення судової комплексної земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи та призвели до постановлення помилкової ухвали, а тому відповідно до статті 379 ЦПК України вказана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У відповідності до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, розподіл судового збору, сплаченого скаржником за подачу апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи за загальними правилами, передбаченими статтею 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 , подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Вижницького районного суду Чернівецької області від 25 червня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 09 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач І.М. Литвинюк
Судді: Н.К. Височанська
Н. Ю. Половінкіна