Справа № 643/13126/25 Слідчий суддя - ОСОБА_1
1-кс/643/4407/25 Доповідач - ОСОБА_2
Апеляційне провадження № 11-сс/818/1075/25
Категорія: у порядку КПК України
10 вересня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу прокурора Дергачівської окружної прокуратури Харківської області - ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024222080000008 від 22 січня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 246, частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 365 КК України,
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 08.08.2025 задоволено частково клопотання прокурора та застосовано до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Визначено строк тримання під вартою з 08:45 год. 08.08.2025.
Визначено строк дії ухвали до 06.10.2025.
Визначено суму застави у розмірі 242 240 грн, при внесенні якої ОСОБА_9 підлягає звільненню з-під варти та покладенню на нього наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування з свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні за відсутності слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну за наявності таких.
Не погодившись з вказаною ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави, постановити у відповідній частині нову ухвалу, якою визначити заставу у розмірі 12 021 160 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, прокурор зазначає, що орган досудового розслідування не оспорює законність та вмотивованість ухвали слідчого судді в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині визначеного розміру застави.
Вважає, що під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя не прийняв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, зокрема, вимоги пункту 2 частини 5 статті 182 КПК України, з огляду на існування обставин застосування застави у розмірі 3 970 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 12 021 160 грн, який зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обовязків.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення захисника підозрюваного, який проти задоволення апеляційної скарги прокурора заперечував, та пояснив, що ОСОБА_9 на теперішній час не працює, заявлений прокурором розмір застави, є завідомо непомірним для підозрюваного та не відповідає його майновому стану, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Другим СВ (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024222080000008 від 22.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 246, частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 365 КК України.
06.08.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, частиною 4 статті 246, частиною 2 статті 28, частиною 3 статті 365 КК України.
Звертаючись із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилався на те, що органом досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 5 частини 1 статті 177 КПК України та наявні достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченого частиною 1 статті 184 КПК України з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 12 021 160 грн.
Прокурор вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
Задовольняючи частково клопотання слідчого та застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного виду запобіжного заходу - застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, слідчий суддя оцінюючи сукупність обставин, а саме: наданих органом досудового розслідування доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованих йому злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України та дані, що характеризують особу підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки вони не забезпечать можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 2, 5 частини 1 статті 177 КПК України, з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_10 позбавлений будь-якої можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки останній звільнений з займаної посади, отже використання посади з метою отримання доступу та наступного знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів не можливе, та з врахуванням особи підозрюваного, слідчий судді дійшов висновку про те, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення органом досудового розслідування не доведено.
Визначаючи підозрюваному альтернативний вид запобіжного заходу - заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240 грн, слідчий судді вважав, що такий розмір достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, те не буде завідомо непомірною для підозрюваного, враховуючи його майновий стан.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Прокурор у поданій апеляційній скарзі не оскаржує прийняте слідчим суддею рішення в частині підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного, проте, вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави у сумі 242 240 грн не зможе забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а тому її розмір необхідно збільшити до 12 021 160 грн, оскільки завдана шкода у розслідуваному кримінальному провадженні становить 11 906 256,28 грн.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції вважає, що вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя врахував підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178, 182 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про визначення розміру застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн, який здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених частини 5 статті 194 КПК України.
У зв'язку із наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та відсутності підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції роз'яснює, що у разі порушення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор не позбавлений можливості звернутися до слідчого судді з клопотанням про зміну застосованого до підозрюваної запобіжного заходу.
Керуючись статтями 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: