Справа №461/7050/25
Провадження №3/461/2507/25
09 вересня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Мироненко Л.Д., за участю прокурора Павленка Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи звільнений з 05.03.2022 зі служби в поліції з посади інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, являючись суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 1726 КУпАП.
Так, відповідно до наказу начальника ДПП НП України №9 о/с від 21.01.2016 рядового поліції ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції та призначено на посаду інспектора Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до наказу начальника ДПП НП України №583 о/с від 19.06.2018 лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Відповідно до наказу начальника ДПП НП України №565 о/с від 28.02.2022 старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області з 05 березня 2022 року.
ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, не пізніше 31.01.2024.
Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, лише 19.03.2024 п 22:06 год., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік у ОСОБА_1 - відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи звільнений з 05.03.2022 зі служби в поліції з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, являючись суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно, без поважних причин подав щорічну «після звільнення» декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію «після звільнення» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, не пізніше 31.01.2024.
Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав щорічну декларацію «після звільнення» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, лише 10.07.2025 року о 19:15 год., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік у ОСОБА_1 - відсутні.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи звільнений з 05.03.2022 зі служби в поліції з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, являючись суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію при звільненні за період не охоплений попередніми деклараціями з 01.01.2022 по 05.03.2022, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, не пізніше 31.01.2024.
Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, лише 21.03.2024 0 14:29 год., тобто несвоєчасно. Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік у ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи те, що адміністративні правопорушення вчинено однією особою, суд вважає за необхідне матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер № 461/7050/25 (провадження № 3/461/2507/25). Оскільки їх спільний розгляд сприятиме, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 під час розгляду справи вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП визнав в повному обсязі.
Прокурор Павленко Р. під час розгляду справи зазначив, що є всі підстави для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Просив визнати його винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та із врахуванням норм ст.36 КУпАП, застосувати стягнення у вигляді штрафу.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до положень ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч.1 ст.172-6 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
З примітки до статті 172-6 КУпАП вбачається, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаної норми є бланкетною, оскільки вказує склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів, правил, положень, інструкцій.
Відповідно до наказу начальника ДПП НП України №9 о/с від 21.01.2016 рядового поліції ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції та призначено на посаду інспектора Управління патрульної поліції у місті Дніпропетровську Департаменту патрульної поліції.
Відповідно до наказу начальника ДПП НП України №583 о/с від 19.06.2018 лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.
Згідно наказу начальника ДПП НП України №565 о/с від 28.02.2022 старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з посади інспектора взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області з 05 березня 2022 року.
Таким чином, ОСОБА_1 , у відповідності до п.п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та примітки до статті 172-6 КУпАП, відноситься до суб'єктів відповідальності, на яких поширюється дія цього Закону.
Згідно із ч. 1 ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватись Конституції України та Законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейського покладено обов'язки діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зобов'язано неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 розділу VII Закону, особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"г" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Пунктом 2-7 розділу ХІІІ Прикінцеві положення Закону, встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" (№3384-ІХ від 20.09.2023, який набрав чинності 12.10.2023), подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, не пізніше 31.01.2024.
Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, лише 19.03.2024 п 22:06 год., тобто несвоєчасно.
Крім того, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію «після звільнення» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, не пізніше 31.01.2024.
Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав щорічну декларацію «після звільнення» особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, лише 10.07.2025 року о 19:15 год., тобто несвоєчасно.
Також, ОСОБА_1 зобов'язаний був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, не пізніше 31.01.2024.
Однак, згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, ОСОБА_1 , подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні, лише 21.03.2024 0 14:29 год., тобто несвоєчасно. Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік у ОСОБА_1 відсутні.
Крім повного визнання вини, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення № 96, 97 та 98 від 26.08.2025 року, які відповідають вимогам ст.256 КУпАП та якими зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушень;
- копією наказу начальника ДПП НП України №9 о/с від 21.01.2016 року, яким рядового поліції ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції;
-копією наказу начальника ДПП НП України №583 о/с від 19.06.2018 року, яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 призначено інспектором взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області;
-копією наказу начальника ДПП НП України №565 о/с від 28.02.2022 року, яким старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
-письмовою пам'яткою-ознайомлення про обмеження та вимоги пов'язаними зі службою у поліції, яке підписано ОСОБА_1 особисто;
-даними з Єдиного державного реєстру декларацій;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що поважних причин щодо несвоєчасного подання декларації у нього не було.
За змістом ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами, які узгоджуються між собою. Ці докази є достатніми, оскільки в сукупності, у повній мірі, поза розумним сумнівом, доводять його вину у вчинені адміністративних правопорушень.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Враховуючи характер та обставини вчинених правопорушень, особу порушника, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини та майновий стан, множинність вчинених правопорушень, cуд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції, визначеної ч.1 ст.172-6 КУпАП, у виді штрафу в максимальному розмірі.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, розмір якого згідно з положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір», становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33-35, 36, 40-1, 172-6, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 №461/7050/25 (3/461/2508/25), 461/7050/25 (3/461/2509/25), 461/7050/25 (3/461/2507/25) об'єднати в одне провадження та присвоїти справі номер №461/7050/25 (3/461/2507/25).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Мироненко Л.Д.