Справа № 636/7698/25 Провадження № 1-кс/636/1093/25
Дата
09 серпня 2025 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
Слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянув у закритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12025226290000235 відомості про яке внесені до ЄРДР від 08.09. 2024 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Сектором дізнання Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025226290000235 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 07.09.2025 до чергової частини Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення про те, що 07.09.2025 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пред'явив предмет ззовні схожий на посвідчення працівника ДСНС, яке за обліками не значиться та має ознаки підробки.
Під час проведення огляду місця події 07.09.2025 в період часу з 20 год. 26 хв. по 20 год. 37 хв. під час огляду місця події за адресою: Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Вокзальна, поблизу Фігуровського мосту з метою відшукання та вилучення предметів, знарядь, що могли б свідчити про причетність ОСОБА_4 до скоєння вищевказаного кримінального правопорушення, через існування ризиків та реальних загроз зміни або знищення предметів, які мають істотне значення для проведення досудового розслідування, під безперервну відео зйомку, було виявлено та вилучено: предмет ззовні схожий на посвідчення співробітника ДСНС серії НОМЕР_1 , видане рядовому служби цивільного захисту, пожежному рятувальнику 48ДПР4 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України на ім'я ОСОБА_4 з підписом начальника ОСОБА_5 та відтиском печатки ГУ ДСНС України в Харківській області, яке було поміщено до сейф пакету WAR 0049791, на якому зроблені пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії.
Крім того, під час проведення огляду місця події у ОСОБА_4 виявлено та вилучено мобільний телефон Samsung M31 чорного кольору IMEI-1: НОМЕР_2 IMEI-2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , який було поміщено до сейф пакету WAR 0049790 на якому зроблені пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії, оскільки виникли підстави вважати, що особа могла замовити та отримати вищевказаний предмет через мережу інтернет. Вилучення зазначеного мобільного телефону здійснено у зв'язку з тим, що існує реальна загроза знищення чи видалення інформації з мобільних телефонів та SIM-карт. Виявлення, фіксація та дослідження відомостей, які мають значення для встановлення особи, що виготовила підроблені документи, а також інших причетних осіб, можливе шляхом аналізу контактів, листування, файлів та інших даних, що зберігаються у мобільних пристроях та SIM-картах, якими користується ОСОБА_4 .
Відомості про кримінальне правопорушення , відповідно до вимог ч. 1, 4 ст. 214 КПК України сектором дізнання Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226290000235 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Постановою дізнавача Сектору дізнання Чугуївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 вищевказані предмети було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні
№ 12025226290000235 від 08.09.2025.
Згідно ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Частиною 5 статті 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначались (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вилучене під час огляду місця події 07.09.2025 предмет ззовні схожий на посвідчення співробітника ДСНС серії НОМЕР_1 , видане рядовому служби цивільного захисту, пожежному рятувальнику 48ДПР4 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України на ім'я ОСОБА_4 з підписом начальника ОСОБА_5 та відтиском печатки ГУ ДСНС України в Харківській області та мобільний телефон Samsung M31 чорного кольору IMEI-1: НОМЕР_2 IMEI-2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 - є тимчасово вилученим майном.
Так, згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів, У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Таким чином, встановлено достатньо об'єктивних даних які свідчать, що зазначений предмет, є матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України на нього доцільно накласти арешт з метою збереження речового доказу та недопущення його знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
Також, необхідність накладення арешту на вищевказану річ зумовлюється тим, що в подальшому буде забезпечено проведення ряду судових експертиз, які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об'єктивної істини у вищевказаному кримінальному провадженні.
Слід звернути увагу на те, що не застосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути спотворене чи взагалі знищеним.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» встановлено: п. 4 - речові докази, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів.
У відповідності до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Прокурор в судове засідання не з'явився, але надав заву слухати справу в його відсутності та підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.
Дослідивши надані докази суд приходить до наступного Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Стаття 98 КПК України містить поняття речового доказу, відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як випливає із змісту ст. 172 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається з метою забезпечення збереження речових доказів; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка його ініціювала, слідчий суддя враховує наявність правової підстави для арешту майна, а саме: можливість приховування та знищення предмету, що може зберігати в собі сліди злочину. Суддя враховує і ту обставину, що майно, про накладення арешту на яке просить дізнавач, відповідає критеріям речових доказів, а також визнано речовим доказом в кримінальному провадженні.
Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, має доказове значення у вказаному кримінальному провадженні. Без накладення арешту на майно існує реальна загроза його втрати, тому слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 171, 172, 173,175, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Чугуївської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_7 про арешт майна по кримінальному провадженню № 12025226290000235 відомості про яке внесені до ЄРДР 08.09.2025року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - задовольнити.
1. Накласти арешт у вигляді заборони відчуження, користування та розпорядження наступного майна: посвідчення співробітника ДСНС серії НОМЕР_1 , видане рядовому служби цивільного захисту, пожежному рятувальнику 48ДПР4 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України на ім'я ОСОБА_4 з підписом начальника ОСОБА_5 та відтиском печатки ГУ ДСНС України в Харківській області, яке було поміщено до сейф пакету WAR 0049791, на якому зроблені пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії та мобільний телефон Samsung M31 чорного кольору IMEI-1: НОМЕР_2 IMEI-2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , який було поміщено до сейф пакету WAR 0049790 на якому зроблені пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії.
2.Зберігання посвідчення співробітника ДСНС серії НОМЕР_1 , видане рядовому служби цивільного захисту, пожежному рятувальнику 48ДПР4 4 ДПРЗ ГУ ДСНС України на ім'я ОСОБА_4 з підписом начальника ОСОБА_5 та відтиском печатки ГУ ДСНС України в Харківській області, яке було поміщено до сейф пакету WAR 0049791, на якому зроблені пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії - здійснювати в матеріалах справи, мобільний телефон Samsung M31 чорного кольору IMEI-1: НОМЕР_2 IMEI-2: НОМЕР_3 з сім-картою НОМЕР_4 , який було поміщено до сейф пакету WAR 0049790 на якому зроблені пояснювальні надписи та підписи учасників слідчої дії - помістити до камери схову Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Дана ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, або особою не присутньої в судовому засіданні у той же строк з дня отримання нею судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1