ЄУН: 336/5739/25
Провадження №: 1-кп/336/1397/2025
Іменем України
10 вересня 2025 року
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,прокурора ОСОБА_3 ,обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника ОСОБА_5 ,розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332,ч.2 ст.369-2 КК України,-
встановив:
До Шевченківського районного суду м.Запоріжжя надійшли матеріали обвинувального акта відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332,ч.2 ст.369-2 КК України.
В підготовчому судовому засіданні процесуальний прокурор просить суд призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні,в яке викликати прокурора, обвинуваченого, захисника,потерпілого,підстав для прийняття іншого процесуального рішення на даний час не вбачає.
Також підтримав клопотання ,подане письмово через канцелярію суду,про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з підстав,викладених у письмовому клопотанні.
Обвинувачений,захисник не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту .
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилась,в матеріалах кримінального провадження наявна письмова заява ОСОБА_6 про проведення підготовчого судового засідання без її участі.
Відповідно до ч.1 ст.314, ст.325 КПК України,неявка потерпілої не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання без її участі.
Заслухавши думку учасників процесу,перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду справи.
Як передбачено ст.315 КПК України,якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень,передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 цього Кодексу,суд проводить підготовку до судового розгляду і з цією метою визначає дату та місце проведення судового розгляду,у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд,з'ясовує питання про склад осіб,які братимуть участь у судовому розгляді,вчиняє інші дії,необхідні для підготовки судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні суд не встановив підстав для прийняття рішення повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування,закриття провадження у справі,повернення обвинувального акта прокурору,направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності.
Обставини справи не вимагають її судового розгляду у закритому судовому засіданні,судом колегіально або судом присяжних.
Підстав для відводу,самовідводу складу суду немає.
Грунтуючись на матеріалах кримінального провадження,необхідним є виклик учасників кримінального провадження,а саме прокурора, обвинуваченого,захисника, потерпілого.
Підстав для виклику в судове засідання інших осіб на даній стадії судового провадження у справі,за відсутності про це клопотань учасників процесу,суд не вбачає.
При вирішенні клопотання про обрання запобіжного заходу,суд виходить з наступного.
Клопотання прокурора обґрунтовано з посиланням н наявність ризиків,передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України,запобігти яким ,на думку сторони обвинувачення,можливо у разі обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
З матеріалів обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається,що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,які відносяться до категорії не тяжкого та тяжкого.
У матеріалах справи відсутні відомості про його ухилення від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, він не перешкоджав встановленню істини у справі, яка розслідувалась,досудове розслідування завершено,докази стороною обвинувачення зібрані та відкриті стороні захисту..
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини,,обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
При вирішенні питання щодо зміни чи обрання дії запобіжного заходу, суд враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність у останнього постійного місця проживання та реєстрації, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність судимості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, розлучений, на утриманні має малолітню дитину, непрацездатну матір, офіційно працевлаштований та має можливість працювати дистанційно,наявна згода власника житла на перебуванням під домашнім арештом обвинуваченого ОСОБА_4 .
Ці обставини були перевірені судом при зміні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
На теперішній час відсутні дані про те, що обвинувачений може іншим чином перешкоджати правосуддю, а ризик ухилення від суду, впливу на потерпілу з перебігом ефективного розслідування мінімізований. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений за відсутності запобіжних заходів, зможе вплинути на потерпілого чи свідків, чи ухилитись від суду.
За таких обставин, суд, приходить до висновку про наявність підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу,оскільки зазначені вище ризики існують з високим рівнем вирогідності.
Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому слід обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до суду за першою вимогою; не залишати місце постійного проживання, без дозволу суду, в робочі, вихідні та святкові дні цілодобово; утримуватися від будь-якого спілкування з потерпілою, свідками, строком на 2 місяці.
Керуючись ст. 314-315,336 ч.2 ,392 КПК України,суд -
постановив :
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.332,ч.2 ст.369-2 КК України, призначити до судового розгляду
19 вересня 2025 року об 12 годині 00 хвилин,яке відбудеться у залі судових засідань Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
Справу розглядати суддею одноособово ,у відкритому судовому засіданні.
Дати розпорядження секретарю судового засідання про виклик учасників судового провадження в судове засідання в порядку,передбаченому ст.135-139 КПК України.
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту-задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з 10 вересня 2025 року до 08 листопада 2025 року (включно).
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1)прибувати до суду за першою вимогою;
2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово без дозволу суду.
3) утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв'язку) з потерпілою та свідками, окрім спілкування з визначеними особами виключно під час судового розгляду;
Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору для контролю за її виконанням.
Ухвала в частині зпобжного заходу може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала не оскаржується.
Повний текст ухвали складений 10.09.2025 р.
Суддя ОСОБА_1