Справа № 646/7899/25
№ провадження 2/646/4081/2025
10.09.2025 м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Шиховцової А.О.,
за участю секретаря судового засідання Скриннік А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Василенко Світлани Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Адвокат Василенко С.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася через підсистему «Електронний суд» до Основ'янського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07.05.2016 у Відділі запису актів цивільного стану м. Вроцлав , Нижньосілезьке воєводство, Республіки Польща, актовий запис №0264011/00/АМ/2016/986875.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 07.05.2016, від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя між подружжям не склалося. Після укладення шлюбу та народження доньки з'ясувалося, що сторони мають несумісні характери, різні життєві цілі, погляди на виховання дитини, ведення побуту та загалом - різне бачення спільного життя. Відсутність взаєморозуміння та постійні розбіжності у поглядах на шлюбні стосунки й обов'язки подружжя призвели до емоційного віддалення і поступового припинення спілкування. Подружжя втратило почуття взаємної любові та поваги, що є основою створення і збереження сім'ї. Позивачка вважає подальше спільне життя з відповідачем неможливим та таким, що суперечить її уявленню про повноцінну сім'ю. Примирення між сторонами малоймовірне, оскільки шлюб зберігається лише формально: сторони не перебувають у конфлікті, однак дійшли згоди щодо відсутності спільного майбутнього. Подружжя не проживає разом, спільного господарства не веде, сімейні стосунки фактично припинені понад три роки тому. З часу припинення шлюбних відносин, примирення між сторонами не відбулось. Подальше існування формального шлюбу буде суперечити інтересам сторін. Спір щодо поділу спільного майна відсутній. У зв'язку з вищевикладеним, позивач була змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 12.08.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечували.
Відповідно до п. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом було направлено судову повістку, яка не вручена працівниками пошти у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відзив станом на дату розгляду справи не надійшов, заяв або клопотань до суду не подано.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 8 ст.128ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).
Таким чином, судом виконано обов'язок щодо належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд справи.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 07 травня 2016 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Відділом запису актів цивільного стану м. Вроцлав , Нижньосілезьке воєводство, Республіки Польща зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис №0264011/00/АМ/2016/986875. Зазначене підтверджується Повним витягом з актового запису про шлюб серії АН 4462521, виданим 07.05.2016 Відділом реєстрації актів цивільного стану в Явоже, та на якому проставлено апостиль компетентним органом, а саме Міністерством закордонних справ Республіки Польща в місті Варшава, 06.08.2025, № 44775/2025.
Переклад з польської мови на українську виконано присяжним перекладачем Височанською О., яка засвідчила згідність цього перекладу з оригіналом документу складеного польською мовою 08.08.2025, № реєстру 803/2025.
За час перебування у шлюбі у сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Повним витягом зі свідоцтва про народження №0264011/00/AU/2019/205254, дата складання 17 липня 2019 року, та на якому проставлено апостиль компетентним органом, а саме Міністерством закордонних справ Республіки Польща в місті Варшава, 06.08.2025, № 44773/2025.
Переклад з польської мови на українську виконано присяжним перекладачем Листопад Н., яка засвідчила згідність цього перекладу з оригіналом документу складеного польською мовою 27.08.2019, № реєстру 3047/2019.
Позивач вказує, що подальше спільне проживання та збереження їх з відповідачем родини є неможливим.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про міжнародне приватне право" шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.
Згідно зі ст. 63 Закону України "Про міжнародне приватне право" припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Договору між Україною Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що розірвання шлюбу, укладеного у Республіці Польща між громадянами України ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , буде здійснюватися на підставах і в порядку, передбачених Главою 11 Сімейного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалась цим правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а з урахуванням позиції відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов представника позивача адвоката Василенко Світлани Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 07.05.2016 у Відділі запису актів цивільного стану м. Вроцлав , Нижньосілезьке воєводство, Республіки Польща, актовий запис №0264011/00/АМ/2016/986875 - розірвати.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .;
представник позивача: адвокат Василенко Світлана Іванівна, адреса для листування: 62458, Харківська область, Харківський район, с. Покотилівка, вул. Сковороди, буд. 18, діє на ордеру серії АХ №1281501 від 11.08.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001065 від 27.12.2023.
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя А.О. Шиховцова