1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 334/6631/25 2-а/335/160/2025
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор поліції Дмитрієв Родіон Владиславович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-
08.09.2025 року за визначеною підсудністю з Дніпровського районного суду міста Запоріжжя до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор поліції Дмитрієв Родіон Владиславович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5474783 від 13.08.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених КАС України, а тому вона підлягає залишенню без руху, у зв'язку наступним.
Вимоги до позовної заяви викладені у ст. 160 КАС України.
Відповідно до п.п. 2, 4, 8 ч. 5 ст. 160 КАС України повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вимог в позовній заяві не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною другою статті 94 КАС України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Разом з тим, позивачем не додано до позовної заяви її копії для відповідача та третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Позивачем в порушення вищевказаних вимог закону, у позовній заяві не обґрунтовано залучення в якості відповідача ГУНП в Запорізькій області, в той час як в позові зазначено, що оскаржувана постанова винесена інспектором Управління патрульної поліції в Запорізькій області капралом поліції Дмитрієвим Р.В.
Cуддя зазначає, що у справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення належним відповідачем є відповідний орган, на який законом покладено обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі 724/716/16-а.
У позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку із скрутним матеріальним станом, враховуючи, що він з І кварталу 2021 року по І квартал 2025 року не отримував доходу, у зв'язку з цим сплата судового збору є для нього надмірним навантаженням.
Вирішуючи питання про звільнення позивача від сплати судового збору, суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але недовше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б)батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в)одинокі матері(батьки),які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За наявності визначених обставин суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
При цьому визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Такі докази повинна надати сторона, яка заявляє відповідне клопотання.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору суд повинен врахувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстави для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Приписами ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, позивач повинен довести існування передбачених законом підстав.
Разом з тим, з долучених позивачем доказів на підтвердження скрутного матеріального стану, можливо лише встановити, що у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутні відомості про отримання позивачем доходів з 1 квартал 2021 по 1 квартал 2025 рік.
Разом з тим, вказані відомості не виключають можливості отримання позивачем інших доходів, відомості про які відсутні у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, враховуючи, суду не надано доказів, що позивач є непрацездатною особою.
Крім того, позивачем надано відомості щодо неотримання доходу за з 1 квартал 2021 по 1 квартал 2025 рік, а відтак у суду відсутні підстави вважати, що у 2 кварталі 2025 році він не отримував будь-яких доходів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши повідомлені позивачем обставини та надані докази, суддя вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження його скрутного майнового стану, який позбавляє можливості сплатити судовий збір за подання даного позову до суду.
Відтак, заява позивача про звільнення його від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, який викладено у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 та оприлюднено у Єдиному реєстрі судових рішень 18.04.2020, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від попереднього висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
На підставі викладеного суддя зазначає, що позивач має сплатити судовий збір при оскарженні постанови у розмірі 605 грн. 60 коп.
Згідно ч. 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення, шляхом подання до суду оновленої позовної заяви із визначенням суб'єктного складу учасників справи (відповідача) із зазначенням повних анкетних даних сторін, обґрунтованих позовних вимог до відповідача (відповідачів) та копій даної заяви з доданими до неї додатками відповідно до кількості учасників справи, а також квитанції про сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 160, 161,169,248,256 КАС України, суддя
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, третя особа: інспектор поліції Дмитрієв Родіон Владиславович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення- залишити без руху.
Надати позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу положення ч.ч. 3, 4 ст. 169 КАС України, згідно яких якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу. У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позов буде повернуто позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.К. Сиротенко