1Справа № 335/8922/25 2-о/335/302/2025
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, в порядку окремого провадження.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Відповідно до п.п. 1, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Відповідно до п. 1 гл. 5 р. 1 «Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», підставою для державної реєстрації смерті є: лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Заявником не подано до заяви про встановлення факту смерті особи документів з вищезазначеного переліку, які є підставою для державної реєстрації смерті.
Надана заявником, зокрема, довідка про смерть ОСОБА_2 № А-06164 від 21.08.2025 року видана не закладом охорони здоров'я, отже не може бути підставою для реєстрації її смерті.
Крім того, відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Заявником в порушення положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України, до заяви про встановлення факту смерті особи не додано її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для заінтересованої особи.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).
За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що заява не може бути прийнята судом до розгляду за наявності вищезазначених її недоліків.
Відповідно до частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
За викладених обставин, з метою захисту права заявника на справедливий суд, приходжу до висновку про необхідність залишити заяву без руху та надати заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків заяви.
Керуючись ст.ст. 258-260, 293, 294, 315 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - залишити без руху.
Надати заявнику строк на усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі виконання вимог даної ухвали у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Калюжна