Дата документу 10.09.2025
Справа № 334/4201/25
Провадження № 2/334/2558/25
10 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участю секретаря Мандик М. О.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання,
23.05.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, в якому просить відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 та повернути за попереднім (визначеним на підставі постанови Запорізького апеляційного суду від 13.12.2022 року у справі №334/3002/21) місцем проживання із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Сторони перебували у шлюбі з 31.08.2002 року до 06.12.2019 року. Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка до свого повноліття проживала разом з батьком, син також проживав з позивачем до березня 2022 року, коли відповідач вивезла дитину за кордон без згоди батька.
При цьому, 13.12.2022 року Запорізьким апеляційним судом у справі №334/3002/21 задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 та визначено місце проживання дитини, ОСОБА_3 , разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 19.07.2023 року вказана постанова Запорізького апеляційного суду залишена без змін.
Відповідно витягу з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_1 .
Поки між сторонами тривав судовий спір щодо визначення місця проживання сина, відповідач без дозволу батька зміна місце проживання сина та вивезла його до Італії. Станом на 02.04.2025 року відповідачка не повернула дитину за визначеним судом місцем проживання разом з батьком, а продовжує утримувати у себе сина обмежуючи право позивача на спілкування з сином.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що між сторонами тривав судовий процес щодо визначення місця проживання сина. Відповідач виїхала до Італії на постійне місце проживання у 2021 році та мала намір вивезти сина, проте позивач не давав згоди. У березні 2022 року відповідач повернулася до м. Запоріжжя та самовільно вивезла сина за кордон під приводом евакуації у зв'язку зі збройною агресією російської федерації у супереч волі позивача. Після цього, позивач позбавлений можливості спілкування з сином. Інформацію щодо сина отримує від дочки, яка має можливість з ним спілкуватися.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату,час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини не явки не повідомив, відзив на позов не надав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 26.08.2025 року надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , матір'ю якого є ОСОБА_2 , батьком - ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду №334/3002/21 від 13.12.2022 року рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2022 року було скасовано та ухвалено нове - визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного суду від 19.07.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного суду від 13.12.2022 року без змін.
Згідно копії витягу з реєстру територіальної громади м. Запоріжжя, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 21.09.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .
За змістом положень частин сьомої, восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 3, статті 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Стаття 141 СК України визначає, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до частини першої статті 162 СК України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам.
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач під час судового розгляду справи щодо визначення місця проживання дитини самовільно змінила місце проживання сина та вивезла дитину за кордон.
Після набрання законної сили постанови Запорізького апеляційного суду від 13.12.2022 року, відповідач рішення суду не виконала та скористалася своїм правом на подання касаційної скарги.
Невиконання відповідачем вказаного судового рішення свідчить про самовільну зміну матір'ю місця проживання дитини.
Таким чином, ОСОБА_2 добровільно не виконує рішення суду щодо визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком, тому наявні правові підстави для захисту прав позивача в порядку, визначеному статтею 162 СК України. Доказів, що повернення дитини за місцем проживання батька створює загрозу життю та здоров'ю дитини або негативно впливатиме на його розвиток відповідач не надав і судом таких обставин не встановлено.
Невиконання одним з батьків судового рішення щодо визначення місця проживання дитини з іншим з батьків, яке набрало законної сили, відсутність законодавчого врегулювання примусового виконання рішення суду про визначення місця проживання дитини, є підставою для захисту прав позивача у порядку, визначеному статтею 162 СК України (постанова Верховного Суду №742/2468/22 від 15.08.2023 року).
За змістом статті 129-1 Конституції України та статті 18 ЦПК України судові рішення є обов'язковим до виконання.
У справі № 334/3002/21 орган опіки та піклування брав участь та надавав письмові висновки щодо розв'язання спору між батьками про визначення місця проживання дитини, які були враховані судом. Судове рішення про визначення місця проживання дитини з батьком набрало законної сили та підлягає безумовному виконанню.
У справі також брав участь орган опіки та піклування, яким не зазначено будь-яких нових обставин, які б свідчили про істотну зміну умов проживання дитини, зокрема про неможливість проживання дитини з батьком у зв'язку з обставинами, що виникли після розгляду судом справи про визначення місця проживання дитини.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 81, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про відібрання дитини та повернення її за попереднім місцем проживання задовольнити.
Відібрати малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_2 і повернути дитину за місцем проживання батька, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду №334/3002/21 від 13.12.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий у розмірі 1211 грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, третя особа має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга може бути подана до Запорізького апеляційного суду через протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Проголошення рішення суду 10.09.2025 року 14.00 год.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 37573513, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 1а.
Суддя: Філіпова І. М.