Справа № 127/15873/25
Провадження № 2/127/3169/25
09 вересня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 з позовом до суду звернулося ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», яке просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №29.08.2020-100000065 від 29.08.2020 у розмірі 10200 грн. Мотивувало тим, що згідно укладеного договору між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 останній отримав грошові кошти. В ході укладення договору факторингу між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР», останнє набуло права вимоги за кредитним договором №29.08.2020-100005788. Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо строків повернення кредиту, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка в добровільному порядку не погашається, що й стало підставою звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позові просив суд розгляд справи здійснити у його відсутність, позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судовому засіданні визнав, що він дійсно укладав договір та отримав кредитні кошти. Проте через важкий фінансовий стан вчасно повернути кошти не зміг. Повідомив, що він бажав мирно урегулювати спір проте представник позивача відмовив йому.
Судом установлено, 29.08.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» погоджено заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції на укладення кредитного договору. Згідно заявки сума кредиту складає 6000 грн., строк кредитування за умови «Короткого кредиту» - 14 календарних дні, проценти - 28%; за умови «Довгого кредиту» - 28 календарних дні проценти 70%. Відповідач підтвердив, що він ознайомився та прийняв умови кредитного договору, а також що він однозначно та безумовно прийняв пропозицію на укладення договору кредиту.
ОСОБА_1 також підписав пропозицію на укладення кредитного договору та паспорт споживчого кредиту.
Згідно квитанції FONDY від 29.08.2020 відповідачу ОСОБА_1 ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кошти в сумі 6000 грн на виконання умов договору.
09.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу №СЦ-091024-14.
Згідно додатку до договору №2 від 09.10.2024 одним із боржників значиться ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості якого складає 10200 грн, з них: 6000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням, 4200 грн - заборгованість за процентами.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
На підставі ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Суд дослідивши надані докази прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що позивач у результаті укладення договору факторингу отримав право вимоги до відповідача. ОСОБА_1 прострочив взяті на себе зобов'язання з повернення коштів взятих згідно укладеного кредитного договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 81, 141, 263, 265, 280 -282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовлольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий колектор" аборгованість за кредитним договором №29.08.2020-100000065 від 29.08.202010200 ( десять тисяч двісті) грн, з яких 6000 грн заборгованість за тілом кредиту 4200 грн заборгованість по сплаті відсотків.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Новий колектор" 2422 ( дві тисячі чотириста двадцять дві ) грн в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, Печерський район, м. Київ, код ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення суду складено 09.09.2025
Суддя