Справа № 212/10253/25
2-о/212/270/25
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Пустовіт О.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
Суддя ознайомившись з вказаною заявою та доданими до неї документами, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, з урахуванням наступного.
Звертаючись до суду з заявою ОСОБА_1 просить оголосити свою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженку с. Гуріка, Долинського району Кіровоградської області, померлою. Оголошення ОСОБА_2 померлою необхідно заявниці для оформлення спадщини.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема у справах за заявами про розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, встановленого статтями 305, 309 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. 306 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
При цьому, як роз'яснено в п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" N 5 від 31 березня 1995 року, на відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, зазначених у ст. 21 ЦК, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, а згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Водночас, розгляд справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, регулюється статтями 305-309 глави 4 розділу IV ЦПК України, а розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення статтями 315-319 глави 6 розділу IV ЦПК України.
За правовими наслідками оголошення фізичної особи померлою прирівнюється до правових наслідків, які настають у разі смерті фізичної особи, а саме: на майно такої особи відкривається спадщина. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини (ч. 2 ст. 47 ЦК України).
Виходячи з цього, заінтересованими особами у даній справі мають бути, крім інших, усі спадкоємці особи.
Однак, заявницею не зазначено заінтересовану особу та не визначено належним чином коло осіб, на права та інтереси яких може вплинути ухвалене рішення із чітким визначенням їх процесуального статусу як заінтересованих осіб.
Отже, заявниці необхідно визначити коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі в якості заінтересованих осіб з врахуванням їх юридичного інтересу.
Крім того, згідно зі ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, копії документів подаються до суду належно завіреними, тобто ксерокопія документа має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Як вбачається з матеріалів заяви, копії додатків які були подані заявником разом з заявою для суду не завірені належним чином. Таким чином, заявнику необхідно надати суду належним чином завірені копії додатків для суду та для заінтересованих осіб, відповідно до їх кількості.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладених обставин, суддя вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків зазначених судом.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вищевказаних недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Г. Пустовіт