Справа № 212/10579/25
1-кс/212/1148/25
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
10 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання Слідчий СВ ВП №3 Криворізького РУП ГУ НП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, українець, маючого середню-спеціальну освіту, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який проходить військову службу на посаді курсанта 1 навчального взводу 1 навчальної роти 6 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 та перебуває у військовому званні «солдат», не одруженого, інвалідності не має, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не маючого, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, -
10 вересня 2025 року до Покровського районного суду міста Кривого Рогу звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалась за адресою АДРЕСА_2 , перебуваючи на посаді курсанта 1 навчального взводу 1 навчальної роти 6 зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог ст.ст. 6, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, 30 березня 2025 року солдат ОСОБА_6 , самовільно без дозволу командира залишив місце служби, а саме розташування наметового містечка 6 зведеного начального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 , командуванню про причини свого неприбуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
В ході відпрацювання осіб, які самовільно залишили військову частину, працівниками СКП ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, 08 вересня 2025 року, був зупинений солдат ОСОБА_6 , та доставлений до ВП № 3 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Кості Гордієнка, буд. 7, після чого був затриманий у порядку ст. 208 КПК України, тим самим вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин) було припинене.
В судовому засіданні прокурор, слідчий, клопотання підтримали, просили його задовольнити, послалися на обставини, що зазначенні в клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_6 суду пояснив, що вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає, просить обрати запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою та бажає піти служити до війська.
Захисник - адвокат ОСОБА_4 просив суд обрати запобіжний, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 підлягає задоволенню виходячи із наступного.
29 травня 2025 року заведено кримінальне провадження за ч.4 ст.407 КК України.
09 вересня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
09 вересня 2025 року о 18 годинні 59 хвилин ОСОБА_6 було затримано згідно статті 208 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, наявності достатніх даних, що існують ризики переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до дванадцяти років.
З врахуванням особи підозрюваного, з метою перешкоджання можливості займатися злочинною діяльністю, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, та незаконного впливу на свідків за кримінальним провадженням, суд вважає необхідним обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Частиною 8 статті 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Відповідно до частини 4 статті 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 30 9, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали до 05 листопада 2025 року, включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та направити до органу місця попереднього ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1