Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/2442/25
Номер провадження1-кс/173/357/2025
іменем України
09 вересня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області клопотання слідчого СВ ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025041430000220 від 05.05.2025 року, про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю с. Боровківка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, не одруженому, з середньою освітою, утриманців не має, не працює, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,
08.09.2025 до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ відділу відділення поліції № 3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені злочину, передбачених ч. 1 ст. 155 КК України за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , точний час та місце в ході досудового розслідування не встановлено, однак не пізніше січня 2024 року, перебуваючи у с. Матюченкове, Верхньодніпровської ТГ, Кам'янського району, Дніпропетровської області особисто познайомився зі ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого періодично зустрічався з останньою, підтримуючи добрі відносини, спільно проводили час та спілкувались за допомогою соціальних мереж.
Так, ОСОБА_5 03 травня 2025 року у період часу з 18 год. 30 хв. до 22 год. 00 хв., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за усною згодою неповнолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у будинку її матері - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , скористався відсутністю батьків, та інших дорослих членів її родини, й лишився з неповнолітньою ОСОБА_8 на одинці в кімнаті будинку. Після чого у ОСОБА_5 , в силу обставин, які склалися сприятливо для довготривалого перебування на одинці із неповнолітньою ОСОБА_8 , виник умисел направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_8 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
При цьому ОСОБА_5 , у цей самий день, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, усвідомлював та візуально міг спостерігати, що неповнолітня ОСОБА_8 не досягла шістнадцятирічного віку (згідно матеріалів судово-медичної експертизи № 03-С-Е від 14.05.2025 р. ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 має наступні антропометричні дані: зріст 155 см., вага 41 кг., ширина плечей 39 см.), перебуваючи разом з неповнолітньою ОСОБА_8 у спальній кімнаті будинку за вищевказаною адресою, діючи з прямим умислом, та метою досягнення статевого задоволення, з сексуальних мотивів, достовірно знаючи про її вік, усвідомлюючи, що остання не досягла шістнадцятирічного віку, посягаючи на нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток неповнолітньої ОСОБА_8 , з її добровільної згоди, без застосування фізичного та психологічного насилля, а також без погрози застосування такого насильства, вчинив дії сексуального характеру пов'язані із оральним проникненням в тіло ОСОБА_8 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи повнолітньою особою, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з оральним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_8 , яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.
Підставами вважати, що ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Прокурор та слідчий підтримали клопотання, при цьому прокурор зазначив, що матеріали провадження містять достатньо доказів, які свідчать про вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, окрім того, ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на потерпілу та свідків.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник заперечували проти задоволення клопотання. Підозрюваний заявив слідчому судді, що заперечує свою причетність у вчиненні кримінального правопорушення.
Вислухавши всіх учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доходжу наступного.
Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та/або незаконно впливати на потерпілого та свідків.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
В частині 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, згідно правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим надані матеріали досудового розслідування, які містять протокол огляду місця події від 05.05.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_10 ; протокол допиту потерпілої ОСОБА_8 та даними стенограми до протоколу допиту потерпілої; протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту малолітнього свідка ОСОБА_12 ; висновок судово-медичної експертизи № 03-С-Е від 14.05.2025 р.; висновок судово-медичної експертизи № 3100/3361-БД від 13.08.2025; висновок судово-психологічної експертизи № 94/07/25/1 від 11.08.2025 року.
Слідчий суддя доходить висновку, що матеріали кримінального проводження в своїй сукупності дозволяють обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 155 КК України, за яке передбачено покарання, у тому числі, до п'яти років позбавлення волі.
Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо, працює, є осудним, у лікаря психіатра, нарколога на обліку не перебуває, раніше не судимий.
При встановленні наявності ризиків слідчий суддя бере до уваги, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме відповідні незаконні дії, проте вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та покарання, що може бути призначене підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки суворість покарання, наслідки та ризики втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані як менш небезпечні ніж покарання і процедура виконання покарання у разі визнання його винним.
Крім того, слідчий суддя вважає обґрунтованим ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні. Такий ризик зумовлений тим, що потерпіла є неповнолітньою, добре йому знайомою, а свідки у переважній більшості є малолітніми. За таких обставин існує ймовірність того, що підозрюваний може намагатися схилити їх до зміни показань на свою користь шляхом переконань, тиску або інших способів впливу.
Отже, з огляду на зазначені вище обставини, слідчий суддя вважає, що пропорційно ризикам, що існують у кримінальному провадженні, а також завданням кримінального провадження наразі є запобіжний захід у виді домашнього арешту, що є співмірним з особою підозрюваного та обставинами пред'явленої йому підозри, запобігати ризикам, зазначеним в ч.1 ст. 177 КПК України та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
В той же час, застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж домашній арешт не буде достатнім для запобігання встановленим ризикам і не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Доводи сторони захисту щодо наявності у підозрюваного постійного місця роботи, а також його допомоги матері, яка є особою з інвалідністю, не можуть бути розцінені як безумовні та достатні обставини, що самі по собі усувають або істотно зменшують встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Наявність соціальних зв'язків, зокрема офіційного працевлаштування та сімейних обов'язків, хоча й характеризує підозрюваного з позитивного боку, однак не виключає можливості переховування від органів досудового розслідування чи суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків або вчинення інших дій.
Таким чином, наведені обставини не можуть розглядатися як беззаперечні гарантії належної процесуальної поведінки та не зводять встановлені ризики нанівець.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню.
З урахуванням обставини, що підозрюваному оголошено підозру 04 вересня 2025 року, на підставі ч. 6 ст. 181, 219 КПК України, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, із забороною залишати місце постійного мешкання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- у визначений час перебувати та без дозволу слідчого, прокурора чи суду не відлучатися з домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня;
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування та суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні без відповідного дозволу слідчого, прокурора, суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвала слідчого судді діє до 04.11.2025.
Виконання ухвали доручити ВП №3 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1