№ 207/3831/25
№ 1-кп/207/317/25
10 вересня 2025 року Південний районний суд міста Кам'янського у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янське кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
В провадженні Південного районного суду міста Кам'янського знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 13 вересня 2025 року, однак до вказаної дати закінчити судовий розгляд кримінального провадження не є можливим.
Прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, вказавши, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились і продовжують існувати.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з позбавленням волі.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, вважав, що наведені ним ризики є безпідставними та необґрунтованими. Просив змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного:
Суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою, при цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув'язнення. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справі «Кудла проти Польщі» та у справі «МакКей проти Сполученого Королівства» констатував, що основною метою ст. 5 Конвенції є запобігання свавільному або необгрунтованому позбавленню свободи. Проте безперервне тримання під вартою є виправданим лише за умови, якщо у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи особи.
Згідно ч.1, ч.2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як з'ясовано у судовому засіданні, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 було продовжено до 13 вересня 2025 року.
Захід забезпечення кримінального провадження, обраний відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, підлягає продовженню на 60 днів - до 08 листопада 2025 року, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, раніше неодноразово судимий, не одружений, ніде не працює, стійких соціальних зв'язків не має, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні та не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням наявності наведених ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.
За таких обставин, суд вважає, що обрання іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, який би забезпечував належну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 під час судового розгляду та міг би запобігти зазначеним ризикам, не є можливим.
Керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 08 листопада 2025 року включно.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1