Справа № 932/10387/23
Провадження № 2/932/2937/23
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді -099 520 65 95
09 вересня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Ярощук О.В.,
при секретарі - Кирилішиній В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСББ «Тополя 3 будинок 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості-
установив:
Стислий виклад позиції та вимоги позивача
У листопаді 2023 року до суду надійшла позовна заява ОСББ «Тополя 3 будинок 1», у якій позивач просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість по внескам та обов'язковим платежам співвласників об'єднання в сумі 27 744,43 грн. з яких: сума основного боргу 19 058,20 грн., 3% річних 1 656,55 грн. та інфляційні витрати 7 029,55 грн.; а також вирішити питання щодо стягнення судового бору та витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 було зареєстровано ОСББ «Тополя 3 будинок 1», яке діє на підставі статуту.
Оскільки відповідачами, в повній мірі, не сплачуються внески та платежі встановлені рішеннями (протоколами) ОСББ «Тополя 3 будинок 1» за період часу з листопада 2016 року до вересня 2023 року виникла заборгованість у розмірі 19 058,20 грн., на яку нараховано 3% річних у сумі 1 656,55 грн. та інфляційні витрати 7 029,55 грн., за відшкодуванням якої позивач вимушений звернутися до суду.
Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, наполягає на задоволенні позовних вимог, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у порядку передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді 04.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.11.2024 суддю Ярощук О.В. визначено головуючою суддею.
Суддею 11.11.2024 винесено ухвалу про прийняття цивільної справи до свого провадження та відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав заяву у якій прохав розглядати справу у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі належним чином викликалися до суду, однак у судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, письмових заяв чи клопотань не надали. Правом на подання відзиву на позов не скористалися.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, за необхідне, зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що відповідно до копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 (1/2 частина на підставі свідоцтва про право власності, б/н, 02.06.2009, виданого Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради та частина на підставі зазначеного свідоцтва). Загальна площа квартири 66,4 кв.м., житлова площа 39,0 кв.м.
Згідно копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 01.09.2016 було зареєстровано ОСББ «Тополя 3 будинок 1».
Загальними зборами ОСББ «Тополя 3 будинок 1», відповідно до протоколу №3 від 26.11.2017, затверджено статут ОСББ «Тополя 3 будинок 1», згідно якого до компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розміру внесків і платежів співвласників.
Пунктом 3 протоколу №4 загальних зборів ОСББ «Тополя 3 будинок 1» від 01.11.2020, затверджено розмір внеску на утримання будинку на 2021 рік у розмірі 5,00 грн. за кв/м для квартир розташованих на 1-9 поверхах.
На підтвердження розміру заборгованості надано розрахунок.
На підтверджено розміру витрат на правничу допомогу надано копію договору про надання професійної правничої допомоги від 06.10.2023 та копію акту приймання-передачі виконаної роботи від 06.11.2023 в якому зазначено, що вартість наданих послуг становить 5000,00 грн. На підтвердження сплати, надано копію платіжної інструкції №1008 від 13.10.2023.
Ревалентне законодавство
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «;Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об'єднання співвласників, зобов'язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.
Згідно ст.17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об'єднання внески і платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку», витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.
Частиною 2 статті 12 Закону України «Про особливості здійснення прав власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Частиною 3 статті 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно законодавства та Статуту об'єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
В силу ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що на власників покладено обов'язок сплачувати внески та платежі спрямовані на утримання спільного майна, які погоджені співвласниками будинку у визначеному законодавством порядку.
Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Нормами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Оцінка суду та розподіл судових витрат між сторонами
З огляду на вищевикладене та враховуючи відсутність з боку відповідача заперечень, суд вважає встановленим той факт, що сторони знаходилися у фактичних договірних відносинах, згідно яких позивач надавав відповідачу послуги з утримання багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідачі не сплатили за ці послуги, а тому заявлені вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості за період з листопада 2016 року до вересня 2023 року включно, що становить 19 058,20 грн., інфляційні нарахування - 1 656,55 грн. та 3% річних у розмірі 7 029,55 грн.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов'язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об'єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.
Верховний Суд у своїй постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам'ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 5 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з'являлися, а отже не відноситься до складних справ.
Отже суд виснує, що необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до суми 1500 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю і необхідністю у цій справі.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСББ «Тополя 3 будинок 1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовільнити частково.
Стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Тополя 3 будинок 1» в розмірі 27 744,43 грн. з яких: сума основного боргу 19 058,20 грн., 3% річних 1 656,55 грн. та інфляційні витрати 7 029,55 грн.
Стягнути в солідарному порядку зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСББ «Тополя 3 будинок 1» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСББ «Тополя 3 будинок 1», ЄДРПОУ 40799928, м.Дніпро, ж/м Тополя-3, будинок 1, на р/р IBAN № НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , (РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , (РНОКПП невідомий, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення ухвалено 09.09.2025.
Суддя Оксана ЯРОЩУК