Справа № 932/8095/25
Провадження № 3/932/2998/25
09 вересня 2025 року Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Міросєді А.І., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із УПП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , РНОКПП -, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснені права згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, за ч.2 ст. 130, ч.5 ст.126 КУпАП,-
ОСОБА_1 22.06.2025 року о 16:15 год. у м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 55 керував транспортним засобом ВАЗ2101 НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що було зафіксовано на нагрудний відеореестратор, чим порушив п.2.5 ПДР -вчиненні особою який повторно протягом року піддавався адміністративному стягненню, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 22.06.2025 року о 16:15 год. у м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 55 керував транспортним засобом ВАЗ2101 НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, раніше був притягнутий до відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП від 07.06.2025 року, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
З огляду на те, що вказані правопорушення вчинені однією і тією ж особою, ОСОБА_1 , і підлягають одночасному розгляду судом, зазначені справи слід об'єднати в одне провадження, відповідно до ст. 36 КУпАП, з присвоєнням №932/8095/25 (провадження (3/932/2998/25).
У судове засідання ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився. Суд приймав всі можливі заходи щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про місце та час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою, вказаною протоколі. При цьому у матеріалах справи відсутні будь-які інші контакти, за якими можна вчасно повідомити останнього про дату судового засідання.
Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з справ людини від 11 квітня 2011 року у справі «Жук проти України» вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їх вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їх право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
З огляду на те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подавав письмових заперечень проти протоколу, його поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄКПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Таким чином, доступ до суду є аспектом права на справедливий суд, порушення якого (права на доступ) неодноразово визнавалось ЄСПЛ, зокрема в справах «Кутіч проти Хорватії», заява № 487778\99 п.25. ЄСПЛ 2002-11, «Меньшакова проти України», заява № 377\02 від 08.04.2010 р.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.
Як зазначено в п. 27. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У судовому засіданні дослідженні матеріали справи про адміністративне правопорушення (-протокол серії ЕПР1№369605 від 22.06.2025 року за ст. 130 ч.2 КУпАП; картка обліку адміністративного правопорушення,- відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська; - довідка від 24.06.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував; протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 369573 від 22.06.2025 року за ст. 126 ч.5 КУпАП; рапорт від 22.06.2025 року; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4552580 від 21.04.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто за ч.2 ст. 126 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у розмірі 3400 грн.; постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4445162 від 07.04.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто за ч.4 ст. 126 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у розмірі 20400 грн.; картка обліку адміністративного правопорушення від 23.02.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 25.03.2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська).
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови, усі ці факти підтверджуються зібраними доказами як окремо, так і у своїй сукупності.
У судовому засіданні досліджено відеозапис із компакт-диску DVD-R, на яких міститься запис із боді-камери, який знаходиться у матеріалах справи. Дослідженням відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ2101 НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, складання протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП, від керування відсторонений.
За встановлених обставин, суд бере до уваги відеозапис із боді камер співробітників поліції, оскільки він достовірно відображає усі обставини події.
Приймаючи рішення по суті, суд бере до уваги і висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17, де останній вказав про те, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.
Як вбачається з п. 2.1.а. Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Установлені судом обставини виявленого правопорушення свідчать про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а його дії слід кваліфікувати як порушення учасником дорожнього руху, передбачених п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху.
Відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП, настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка потворно протягом року керувала транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Орган (посадова особа) відповідно до статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ОСОБА_1 інкримінуються адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 130 та ч.5 ст. 126 КУпАП.
Частиною другою статті 36 КУпАП передбачено, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а також особу яка притягається до адміністративної відповідальності, її майновий стан, те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП України.
Так, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років.
Відповідно до постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30.04.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17000 гривень .
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
При застосуванні до ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20, відповідно до якої, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Тому такій особі, у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Разом з цим, санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, передбачена можливість оплатного вилучення транспортного засобу. Оскільки в матеріалах справи відсутня довідка, щодо зареєстрованих транспортних засобів на ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про неможливість застосування такого виду адміністративного стягнення.
Згідно із ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
З урахуванням положень п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на час ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, тобто 605 гривень 60 копійок.
Керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч.2 ст. 130, ст.ст. 283, 284 КУпАП,
Справу про адміністративне правопорушення за №932/8095/25 (провадження №3/932/2998/25) за ч.5 ст.126 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення за №932/8097/25 (провадження №3/932/3000/25) за ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 об'єднати в одне провадження з присвоєнням № 932/8095/25 (провадження (3/932/2998/25).
ОСОБА_1 , РНОКПП -, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126, ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф слід перерахувати номер рахунку: адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху, отримувач: ГУК у Дніпропетровській області, номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, код за ЄДРОПОУ: 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ЕПА), ККДБ: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП -, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення стягнення в установу банку України, а в разі оскарження чи опротестування постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Платіжний документ, що засвідчує сплату штрафу в повному обсязі, надається до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова надсилається органу державної виконавчої служби для її виконання в примусовому порядку.
Відповідно до ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у цій постанові.
Постанова судді може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Дніпра особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя