Справа № 199/5800/25
(2/199/3515/25)
Заочне Рішення
Іменем України
29 серпня 2025 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра, в складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Кахикало А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Дніпро цивільну справу за позовом комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, -
Комунальне підприємство «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (позивач) звернулося до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з цивільним позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення в загальному розмірі 29205,78 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач є фактичним споживачем послуг водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем за адресою АДРЕСА_1 , в зв'язку із чим було відкрито відповідний особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1 .. Станом на січень 2025 року відповідач має заборгованість перед позивачем за надані йому житлово-комунальні послуги на загальну суму 29205,78 гривень, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Також позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, мається клопотання яким просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.
Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав, у зв'язку з чим судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за адресою АДРЕСА_1 надаються житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення. Для цього на ім'я відповідача, як споживача таких послуг, оформлено особовий рахунок, за яким обліковується заборгованість з оплати вищевказаних комунальних послуг, яка утворилася з 2000 по 2025 роки. Дані обставини підтверджуються довідкою по особовому рахунку, розрахунком заборгованості.
Відповідно до копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, а також відповіді на запит суду з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради відповідач зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 з 20 лютого 1997 року, а тому з огляду на вищевикладене відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, які надаються позивачем за вказаною адресою.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року (регулює спірні правовідносини сторін до 01 травня 2019 року), Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року (регулює спірні правовідносини сторін з 01 травня 2019 року), Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», ЖК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила №630), Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №690 (далі - Правила 690).
Положеннями ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлений обов'язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.
Нормою ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року визначено, що виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Положеннями ст.1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» визначено, споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення питних фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Статтею 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» кінцевий споживач комунальної послуги - особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Нормою ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року визначено розподіл житлово-комунальних послуг залежно від їх функціонального призначення. Зокрема, до житлово-комунальних послуг віднесено окрім іншого комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ст.19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору.
Нормою ст.8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Аналогічна норма міститься в ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року.
Положеннями ст.22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлений обов'язок споживачів питної води своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Також за змістом ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а також у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Аналогічна норма щодо обов'язку своєчасної оплати споживачем житлово-комунальних послуг закріплена п.30 Правил №630.
Згідно ст.ст.7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Аналогічні положення містить п.п.38, 47 Правил №690.
Нормами ст.ст.525, 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Оцінюючи дослідженні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Так, відповідно до змісту наведених вище положень законодавства та усталеної судової практики з вирішення спорів про стягнення заборгованості за надані та не оплачені житлово-комунальні послуги підставою для виникнення у споживача житлово-комунальних послуг обов'язку зі сплати їх вартості є в першу чергу наявність між таким споживачем та постачальником послуг або іншим уповноваженим учасником цих правовідносин договору про надання відповідних послуг (ст.ст.19, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-IV від 24 червня 2004 року, ст.ст.12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року). Разом з тим, споживачі зобов'язані своєчасно і в повному обсязі оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживачів від оплати послуг у повному обсязі. Останній висновок прямо закріплено і в нормі ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року. При регулюванні правовідносин з надання та споживання житлово-комунальних послуг, у випадку допущення споживачами несплати або несвоєчасної оплати вартості цих послуг, застосовуються також норми ст.625 ч.2 ЦК України, а саме покладення на споживачів-боржників обов'язку зі сплати окрім основної суми боргу також нарахованих на цю суму боргу 3% річних та інфляційних втрат. Наведена правова позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15, правовими висновками Верховного Суду в постановах від 15 березня 2018 року по справі №401/710/15-ц, від 16 грудня 2020 року по справі №761/32712/17, від 12 липня 2021 року по справі №233/6532/19, від 28 липня 2021 року по справі № 554/7740/17, а також правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 16 травня 2018 року по справі №686/21962/15-ц, від 20 вересня 2018 року по справі №751/3840/15-ц, від 07 липня 2020 року по справі №712/8916/17.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи знайшли своє повне підтвердження належними, допустимим, достатніми та достовірними доказами зазначені позивачем в його позові фактичні обставини спірних правовідносин сторін та заявлені позивачем в обґрунтування свого позову підстави, як то існування між сторонами зобов'язальних правовідносин з надання позивачем (виконавець комунальної послуги) та отримання і оплати відповідачем (індивідуальним споживачем) за адресою житла, де зареєстроване місце проживання відповідача, житлово-комунальних послуг - послуг з водопостачання та водовідведення, виконання позивачем свого обов'язку з надання вказаних послуг, а також невиконання відповідачем належним чином свого обов'язку з оплати таких послуг, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі, приведеному позивачем в позові та підтвердженому під час розгляду справи. Крім того, з огляду на наведені положення матеріального права та правові висновки суду касаційної інстанції правомірним і обґрунтованим є нарахуванням позивачем відповідачу на суму боргу передбачених ст.625 ч.2 ЦК України інфляційних втрат та 3% річних. З викладених підстав суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду судовий збір в сумі 3028 гривень.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 206, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Позовні вимоги комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення в розмірі 29202,78 грн., з яких: 25492,89 грн. - сума основного боргу; 424,80 грн. - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 3288,09 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.О. Кошля