Ухвала
про залишення скарги без руху
08 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 750/4388/22
провадження № 51- 3467 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 лютого 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 травня 2025 року відносно ОСОБА_6 ,
встановив:
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 лютого 2025 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за ч.1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК), та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладено на нього відповідні обов'язки згідно зі ст. 76 КК.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 - 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти вимог - відмовлено.
Ухвалою Чернігівського апеляційногосуду від 28 травня 2025 року вказаний вирок стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , посилаючись на порушення вимог процесуального та матеріального закону, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити провадження на новий розгляд у суд першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (cт. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Відповідно до положень ст. 412 КПК, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно з положеннями ст.413 КПК, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є: незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; застосування закону, який не підлягає застосуванню; неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
У поданій касаційній скарзі, крім іншого, адвокат ОСОБА_5 , не погоджуючись з судовими рішеннями, зазначає про порушення при їх постановленні норм процесуального та матеріального закону, посилається на неврахування судами обставин вчинення злочину та наявності в діях обвинуваченого ознак складу злочину - хуліганства, також вказує на необґрунтованість врахування судами попередніх інстанцій пом'якшуючих покарання обставин, які, на його думку, не підтверджуються матеріалами провадження.
Проте, адвокат ОСОБА_5 у скарзі не зазначає, які конкретно норми кримінального процесуального закону та інші норми кримінального закону було не дотримано судами першої та апеляційної інстанцій при постановленні судових рішень, з огляду на наведені у скарзі порушення, та яким чином такі порушення КПК чи КК перешкодили або могли перешкодити ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення.
Згідно з ч.1 ст.414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
При цьому, у касаційній скарзі ОСОБА_5 не наводить належних обґрунтувань щодо незаконності і необґрунтованості судових рішень з вказаної підстави, а саме не зазначає того, в чому саме полягає явна несправедливість призначеного ОСОБА_6 покарання, з огляду на його вид чи розмір, через м'якість.
Також, всупереч вимогам ч. 3 ст. 427 КПК адвокат ОСОБА_5 не зазначає в касаційній скарзі, чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Таким чином, недодержання скаржником вимог, передбачених ст. 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
Відповідно до статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне встановити адвокату ОСОБА_5 строк для усунення недоліків у п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про залишення поданої касаційної скарги без руху.
При повторному зверненні до суду скаржником має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
З урахуванням наведеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 лютого 2025 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 травня 2025 року відносно ОСОБА_6 залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3