09 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 711/5752/24
провадження № 61-6662 св 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення за касаційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Глущенко Олександр Сергійович, на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року,
У липні 2024 року Львівський національний університет імені Івана Франка (далі - ЛНУ ім. І. Франка) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року позов ЛНУ ім. І. Франка задоволено частково. Виселено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1 .
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року змінено з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
25 травня 2025 року через підсистему Електронний суд ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, від 22 вересня 2022 року у справі № 426/5368/16-ц, від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 683/1417/19, від 12 жовтня 2020 року у справі № 686/2762/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011, від 19 серпня 2021 року у справі № 910/12487/18, від 22 вересня 2022 року у справі № 924/1146/21, від 06 жовтня 2022 року у справі № 922/2013/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 904/7841/21, від 24 січня 2024 року у справі № 758/1834/21, від 28 лютого 2024 року у справі № 627/907/21, від 20 березня 2024 року у справі № 369/15318/20, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
10 червня 2025 року через підсистему Електронний суд ЄСІКС та 11 червня 2025 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_2 - адвокат Глущенко О. С. подав до Верховного Суду дві касаційні скарги однакового змісту на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19, від 22 вересня 2022 року у справі № 426/5368/16-ц, від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 683/1417/19, від 12 жовтня 2020 року у справі № 686/2762/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 707/2-1006/2011, від 19 серпня 2021 року у справі № 910/12487/18, від 22 вересня 2022 року у справі № 924/1146/21, від 06 жовтня 2022 року у справі № 922/2013/21, від 17 листопада 2022 року у справі № 904/7841/21, від 24 січня 2024 року у справі № 758/1834/21, від 28 лютого 2024 року у справі № 627/907/21, від 20 березня 2024 року у справі № 369/15318/20, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявники (кожен у своїй касаційній сказі) вважали, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 124 ЖК України та абзацу другого частини 9 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, заявники вказували на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд встановив обставини, що мають суттєве значення для вирішення справи, на підставі недопустимих доказів, що передбачає вимоги пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційних скарг викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 272 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справа розглядатиметься колегією у складі п'яти суддів.
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною п'ятою статті 279, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Справу за позовом Львівського національного університету імені Івана Франка до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення призначити до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара