Справа №519/1595/25
Провадження № 2-а/519/25/25
10.09.2025 м. Південне
Південний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лемця С.П.,
при секретарі судового засідання Волковій Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 04.07.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було винесено постанову № 405 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. При розгляді справи позивач не був присутній, а з копією постанови ознайомлений 03.08.2025.
Як вбачається зі змісту постанови відповідач притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП за порушення ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме за те, що не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він самостійно з 'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли співробітники поліції при перевірці документів сповістили, що йому треба з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На 01.07.2025 у позивача діяла відстрочка відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи. Позивач відповідно висновку ВЛК (згідно редакції наказу № 402 від 14.102024) визнаний непридатним до військової служби.
Таким чином, ОСОБА_1 стверджує, що по всім повісткам, які ним були отримані він з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будь яких інших повісток позивач не отримував ні поштою, ні особисто.
Також, позивач зазначає, що з 04.06.2025 по 12.06.2025 перебував на стаціонарному лікуванні.
Ухвалою Південного міського суду Одеської області від 08.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвала суду разом з повісткою доставлена до електронного кабінету відповідача.
18.08.2025 від позивача надійшла заява про технічну помилку, згідно якої зазначає, що протокол позивачеві не вручався та відсутній у нього, позивачем було зроблено запит, але відповідач протоколу не надав.
У судове засідання позивач не з'явився, згідно заяви від 15.08.2025 просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ОСОБА_2 від 04.07.2025 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 17000 грн. Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 , порушник військового обліку з 11.06.2025, не прибув вчасно за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП .
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 280 КУпАП встановлює обов'язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку .
Відповідно до ч.3 ст.210 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період та тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена без аналізу фактичних обставин, що є грубим порушенням принципу індивідуального підходу до справедливості, закріпленого Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Матеріали справи не містять жодних відомостей про те яким чином позивач був оповіщений про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також доказів такого оповіщення. Вказані докази не були надані відповідачем під час розгляду справи, що в свою чергу ставить під сумнів порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинення ним правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
В порушення частин 1, 2 ст. 283 КУпАП оскаржувана постанова не містить опису обставин, установлених під час розгляду справи, зокрема, дату повістки, дату отримання такої повістки, дату виявлення правопорушення.
Також суд враховує, що позивач відповідно до військово-облікового документу «Резерв +» визнаний непридатним до військової служби (згідно редакції Наказу № 402 від 14.10.2024) та є особою з інвалідністю третьої групи внаслідок загального захворювання, строк дії якої спливає 25.06.2026.
Крім того, уповноважена на розгляд справи особа має надати докази, які підтверджують належне повідомлення фізичної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про місце і час розгляду справи, її обізнаність про дату, час та місце розгляду справи.
В свою чергу позивач заперечує факт обізнаності про призначену дату розгляду справи, а також свою участь у розгляді даної справи. Таким чином розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача, а також за відсутності доказів належного сповіщення його про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Оскільки позивача в такому випадку було позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже винесена відповідачем постанова підлягає скасуванню. При цьому, належним способом захисту порушеного права позивача у даному випадку є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, як зазначено у прохальній частині позову.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 12, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 ОДП № 405 від 04 липня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000 гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .
Дата складення повного судового рішення 10.09.2025.
Суддя Сергій ЛЕМЕЦЬ