Тарутинський районний суд Одеської області
Справа № 514/744/25
Провадження по справі № 2/514/448/25
31 липня 2025 року с-ще Бессарабське
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кирилюк І.М.,
при секретарі судового засідання - Царан К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.02.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №1351-5507 за допомогою веб-сайту navse.in. ua/який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр кредит фінанс».
Згідно з умовами укладеного договору позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих споживчих потреб: сума кредиту - 8 000,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; стандартна % ставка - 1,50 % в день.
Станом на 25.04.2025 року ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка складає 40 334,79 грн : 8 000 грн прострочена заборгованість за кредитом, та 32 334,79 грн - заборгованість за нарахованими процентами .
Водночас позивач затвердив Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», умови якої вирішив застосувати до відповідача та списати частково заборгованість, зменшивши відсотки за користування кредитом на суму 4 240,00 грн.
Оскільки відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та не погашає заборгованість, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить суд стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 36 094,79 грн, з яких: 8 000 грн - сума кредиту, 28 094,79 грн - сума процентів за користування кредитними коштами.
Згідно з ухвалою суду від 05.06.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти ухвалення заочного рішення згідно з вимогами ЦПК України.
Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача. Поштові відправлення за зареєстрованою адресою проживання повертались із відміткою Укрпошти з довідками про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідач у передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України порядку повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином суд вжив всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, проте останній в судове засідання не з'явився, відзиву на позов суду не надав, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання без повідомлення причини такої неявки, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.
Ураховуючи наведені обставини, думку позивача щодо можливості розгляду справи у заочній процедурі, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі сторін з ухваленням за наслідками такого розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом встановлено такі фактичні обставини.
ТОВ « Укр Кредит Фінанс» є юридичною особою, яка має право на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, що підтверджується доданими до позовної заяви доказами.
19.02.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1351-5507, за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.
Правила кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщені на сайті і є публічною частиною договору, до якого позичальник приєднався ( а.с. 19- 26).
Договір кредитування укладений в електронній формі за допомогою ІТС (інформаційно-комунікаційних технологій) Товариства, доступ до яких забезпезпечувався через веб-сайт. Електронна ідентифікація здійснювалась при вході позичальника в особистий кабінет згідно з правилами, встановленими Законом України «Про електронну комерцію». Позичальник підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим кредитором на електронну адресу (а.с.11-18).
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлений з інформацією, необхідною для порівняння різних пропозицій кредитодавця, схемами кредитування, з метою прийняття обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, що підтверджується паспортом споживчого кредиту підписаного відповідачем одноразовим ідентифікатором С1858 (а.с. 26 об- 31).
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8 000 грн.; строк кредитування - 300 днів (дата повернення кредиту - 14.12.2024 року); заявлений строк - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.
З наданих позивачем розрахунків суми заборгованості станом на 25.04.2025 року убачається, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором складає - 40 334, 79 грн, з яких 8 000 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 32 334, 79 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Водночас позивач прийняв рішення про застосування , серед інших, до позичальника ОСОБА_1 програму лояльності відповідно до якої зменшив суму заборгованості по процентам на 4 240 грн,
Тому загальна сума заборгованості згідно з доданими до позовної заяви документами складає 36 094 грн 79 коп.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам у справі, суд приходить до таких висновків.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст. 509 Ц К України)
Сторонами у зобов'язанні є і боржник і кредитор ( ст. 510 Ц К України)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Укладення договору є підставою для виникнення зобов'язань (ч.2 ст.11 ,ч.2 ст. 509 ЦК України).
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором ( п.1-1 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживне кредитування».
Кредитодавцем у розумінні зазначеного Закону є банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити ( п.7 ч.1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування»).
Порядком споживчого кредитування передбачено, що кредитодавець встановлює можливість укладення договору про споживчий кредит на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв'язку, та оцінки кредитоспроможності споживача (ч.2 ст. 14 Закону України «Про споживне кредитування»).
Відповідно до Закону «Про споживче кредитування» та Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» такий договір може укладатися шляхом приєднання, коли він складається із індивідуальної і публічної частини договору (ст. 634 ЦК України, ч.2 ст. 13 Закону «Про споживче кредитування», ч.5 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії»).
Положеннями ЦК України, які застосовуються до кредитного договору, передбачено, що такий договір є укладеним з моменту передання грошей. Позичальник зобов'язаний повернути грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1046 ЦК України ст.1049 ЦК України).
Ураховуючи, що на підставі наданих доказів встановлено, що ОСОБА_1 не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення отриманих коштів за укладеним договором про споживчий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення заборгованості.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить з наступних міркувань.
Законом України 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року (далі - Закон № 3498-IX), статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Метою таких змін законодавець визначив необхідність захисту споживачів від надмірного кредитного навантаження.
Водночас перехідними положеннями Закону №3498-IX доповнено пунктом 17 Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про споживче кредитування», згідно з яким встановлено, що тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-IX передбачено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону, яким і були внесені, серед іншого, ці зміни, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом».
Закон № 3498-IX набрав чинності 24.12.2023 року.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Договір кредитування, який є предметом спору у цій справі, укладений 19 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, тому у цих правовідносинах слід застосувати положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» у чинній редакції.
За умовами договору сторони погодили сплату згідно з графіком відсотків на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на строк 300 днів терміном до 24.12.2024 року.
Суд встановив, що нарахована позивачем сума заборгованості з урахуванням застосованої до відповідача програми лояльності відповідає вимогам чинного законодавства, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого позивачем за подання позову до суду у розмірі 2 422 грн 20 коп підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (юридична адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1351-5507 від 19.02.2024 року в сумі 36 094 (тридцять шість тисяч дев'яносто чотири) грн 79 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (юридична адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст судового рішення складено 09.09.2025 року.
Суддя І.М. Кирилюк