Справа № 521/9839/25
Провадження № 2/521/5243/25
10.09.2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді- Леонова О.С.,
при секретарі судового засідання - Должненко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заперечень на позов
У червні 2025 року адвокат Канікаєв Ю.О. звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислену за період з 19.03.2024 року по 25.05.2025 року у розмірі 15998грн. 27 коп. та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконанні Хаджибейського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) знаходиться виконавчий лист №521/4123/24, який видав 29.04.2024 року Малиновський районний суд м. Одеси, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2024 року по 11.08.2040 року.
Зазначає, що відповідач не виконував належним чином своє зобов'язання зі сплати аліментів за рішенням суду та просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 19.03.2024 року по 25.05.2025 року у розмірі 15998грн. 27 коп. та судові витрати.
Представник відповідача адвокат Чорнуцький В.П. надав до суду заяву про часткове визнання позову, у якій стверджує, що відповідальність за невиконання судового рішення може настати лише після того, як це рішення було ухвалене. Судовий наказ про стягнення аліментів був виданий 29.04.2024. Позивач же вимагає нарахування пені за період, що починається з 19.03.2024. Відповідач наполягає, що його обов'язок виконувати саме це рішення суду виник 29.04.2024, а отже, і пеня за його невиконання має розраховуватися починаючи з травня 2024 року, а не з березня.
Відповідач надає власний, детальний розрахунок пені, який, на його думку, є більш точним, ніж розрахунок позивача. Його розрахунок базується на актуальних даних державного виконавця (від 29.07.2025). Він враховує не лише суми боргу, а й переплати в окремі місяці, які зменшували загальну заборгованість і, відповідно, базу для нарахування пені. За його підрахунками, коректно розрахована сума пені становить 6 101,27 грн, а не майже 16 000 грн.
Навіть визнаючи коректність власного розрахунку (6 101,27 грн), відповідач просить суд скористатися правом, наданим ч. 2 ст. 196 Сімейного кодексу України, та зменшити кінцеву суму стягнення. Сплата повної суми пені є надмірним фінансовим тягарем, оскільки ця сума є співмірною з його місячною заробітною платою.
На момент розгляду справи він повністю погасив усю заборгованість за аліментами (як на дитину, так і на колишню дружину за іншим провадженням). Це, на його думку, свідчить про відповідальне ставлення до своїх обов'язків на даний час.
Інші процесуальні дії у справі
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
20.06.2025 року судом отримано інформацію з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Одеській області, відповідно до ст. 187 ЦПК України про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі за вищевказаною позовною заявою, ухвалено розгляд справи здійснити у порядку спрощеного позовного провадження.
Заяви (клопотання) учасників справи
Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю.
Представник відповідача адвокат Чорнуцький В.П. також надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача надав заяву про часткове визнання позову, просив зменшити неустойку (пеню) до суми у розмірі 3000 грн., у решті заявлених позовних вимог просив відмовити.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
2. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що на виконанні Хаджибейського ВДВС у м. Одесі Південного МУ МЮ (м. Одеса) знаходиться судовий наказ №521/4123/24, виданий Малиновським районним судом м. Одеси 29.04.2024 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частини заробітку доходу платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 19.03.2024 року по 11.08.2040 року.
Вказаний виконавчий лист є судовим наказом Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/4123/24 від 29.04.2024 року.
Постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження №76144916 з примусового виконання виконавчого листа №521/4123/24.
Матеріали справи містять два розрахунки заборгованості зі сплати аліментів, складених державним виконавцем Іксар К.О., в межах виконавчого провадження №76144916.
Перший станом на 30.04.2025р. складений 22.05.2025 року, на який посилається представник позивача. У ньому відсутні відомості про оплату боржником аліментів та вказано сукупний розмір заборгованості станом на 01.04.2025 року - у сумі 28808,87грн.
Другий станом на 30.06.2025р., складений 29.07.2025 року, на який посилається представник відповідача. У ньому наявні відомості про сплату боржником аліментів станом на 01.06.2024 року у розмірі 2010,05грн., станом на 01.07.2024 року у розмірі 2010,05грн., станом на 01.09.2024 року у розмірі 2010,05грн., станом на 01.10.2024р. у розмірі 5527,64грн., станом на 01.11.2024 року у розмірі 2010,05грн., станом на 01.02.2025 року у розмірі 6400грн., станом на 01.03.2025 року у розмірі 3200грн., станом на 01.04.2025 року у розмірі 1000грн., станом на 01.05.2025 року у розмірі 5010,10грн., станом на 01.06.2025 року у розмірі 500грн.
Обидва Розрахунки містять записи про відсутність заборгованості за сплати аліментів: перший, що заборгованість відсутня станом на 30.04.2025 року, другий - що заборгованість відсутня станом на 30.06.2025 року.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.
3. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З вказаних Розрахунків заборгованості вбачається, що сплата аліментів відповідачем почалася з червня 2024 року.
Також зі вказаних Розрахунків вбачається не сплата відповідачем аліментів у березні-травні 2024 року, у серпні, грудні 2024 року й у січні 2025 року, що відповідно до ст. 196 СК України дає підстави для нарахування неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Частиною 1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
При цьому за змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Так, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла наступного правового висновку.
Передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Окрім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, вважаючи, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Суд погоджується з розрахунком заборгованості по аліментам складеним державним виконавцем станом на 30.06.2025 року, оскільки його складено пізніше, ніж розрахунок від 22.05.2025 року, він більш точно відображає стан взаєморозрахунків й не оскаржувався сторонами.
Відповідно до позовної заяви у даній справі представник позивача визначив неустойку (пеню) за прострочку виплати аліментів у розмірі 15998грн. 27 коп.
Суд частково не погоджується з вказаним розрахунком з огляду на наступні обставини.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитися як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов?язку, а саме приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо. Дана позиція відповідає постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі № 661/905/19.
Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З огляду на вказане, умовою для настання передбаченої законом відповідальності божника за не виконання рішення суду є наявність самого судового рішення, яке набрало законної сили. Відповідальність за не виконання зобов'язання, визначеного судовим рішенням, може настати після набрання законної сили цим судовим рішенням, адже саме з моменту набрання ним законної сили - воно є обов'язковим до виконання, як визначено ст. 18 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, пеня, яка стягується за прострочку виплати аліментів повинна бути обчислена за період з 01.05.2024 року по 25.05.2025 року.
Відповідно до висновків Великої Палати ВС, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за такою формулою:
р = (А1 х 1% х 01) + (А2 х 1% х 02) + (Ап х 1% х 0п),
де:
р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1- кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
Аn - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Оn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Розрахунок пені за не своєчасну сплату аліментів є наступним:
Суд, керуючись принципом правової визначеності та з метою надання прозорого обґрунтування, здійснив власний перерахунок пені за прострочення сплати аліментів, виходячи з даних виконавчого провадження та встановленого періоду відповідальності відповідача з 01 травня 2024 року.
Розрахунок пені на заборгованість, що склалася на момент ухвалення судового наказу (за березень-квітень 2024 року).
Сума боргу: 3 038,87 грн.
Період прострочення: з 01.05.2024 по 30.09.2024 (153 дні), до моменту погашення значної частини боргу.
Розрахунок: 3 038,87 грн ? 1% ? 153 дні = 4 649,48 грн.
Застосування обмеження: Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, розмір пені не може перевищувати 100% суми боргу. Оскільки розрахована сума (4 649,48 грн) перевищує борг (3 038,87 грн), до стягнення підлягає сума, що дорівнює боргу.
Результат за цим боргом: 3 038,87 грн.
Розрахунок пені за несплату аліментів за травень 2024 року.
Сума боргу: 1 610,00 грн.
Період прострочення: з 01.06.2024 по 30.09.2024 (122 дні).
Розрахунок: 1 610,00 грн ? 1% ? 122 дні = 1 964,20 грн.
Застосування обмеження: Розрахована сума (1 964,20 грн) перевищує борг (1 610,00 грн).
Результат за цим боргом: 1 610,00 грн.
Розрахунок пені за несплату аліментів за серпень 2024 року.
Сума боргу: 1 610,00 грн.
Період прострочення: з 01.09.2024 по 30.09.2024 (30 днів).
Розрахунок: 1 610,00 грн ? 1% ? 30 днів = 483,00 грн.
Застосування обмеження: Сума пені не перевищує суму боргу, обмеження не застосовується.
Результат за цим боргом: 483,00 грн.
Розрахунок пені за несплату аліментів за грудень 2024 року.
Сума боргу (з урахуванням попередніх переплат): 741,03 грн.
Період прострочення: з 01.01.2025 по 31.01.2025 (31 день).
Розрахунок: 741,03 грн ? 1% ? 31 день = 229,72 грн.
Застосування обмеження: Обмеження не застосовується.
Результат за цим боргом: 229,72 грн.
Розрахунок пені за несплату аліментів за січень 2025 року.
Сума боргу: 3 240,00 грн.
Період прострочення: з 01.02.2025 по 28.02.2025 (28 днів).
Розрахунок: 3 240,00 грн ? 1% ? 28 днів = 907,20 грн.
Застосування обмеження: Обмеження не застосовується.
Результат за цим боргом: 907,20 грн.
Розрахунок пені за неповну сплату аліментів за березень 2025 року.
Сума боргу: 40,00 грн.
Період прострочення: з 01.04.2025 по 30.04.2025 (30 днів).
Розрахунок: 40,00 грн ? 1% ? 30 днів = 12,00 грн.
Застосування обмеження: Обмеження не застосовується.
Результат за цим боргом: 12,00 грн.
Підсумок розрахунку
Загальний розмір неустойки (пені) становить суму пені, обрахованої за кожним простроченим місячним платежем: 3 038,87 грн + 1 610,00 грн + 483,00 грн + 229,72 грн + 907,20 грн + 12,00 грн = 6 280,79 грн.
Таким чином, розрахований розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача за заявлений період, становить 6 280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень 79 копійок.
Щодо зменшення розміру неустойки.
Відповідач просить зменшити розмір пені, посилаючись на свій матеріальний стан. Частина 2 ст. 196 СК України надає суду таке право. Суд вважає за необхідне застосувати цю норму, виходячи з наступного обґрунтування.
Суд розрахував загальний розмір пені, що становить 6 280,79 грн. Водночас, з матеріалів справи вбачається, що дохід відповідача у 2024 році складав 6 440 грн на місяць, з якого вже утримуються аліменти на утримання дитини. Також суд враховує, що на відповідача покладено обов'язок зі сплати аліментів і на утримання колишньої дружини (за іншим виконавчим провадженням).
Ключовим є той факт, що основну заборгованість на момент розгляду справи відповідачем повністю погашено, що свідчить про його намір виконувати свої батьківські обов'язки, хоч і з запізненням.
За таких обставин стягнення повної суми пені, яка дорівнює його місячному доходу, буде надмірним тягарем та може негативно вплинути на стабільність майбутніх аліментних платежів. Тому, керуючись принципами справедливості та пропорційності, суд вважає за доцільне зменшити розмір розрахованої пені приблизно на 36%, визначивши до стягнення суму в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок. Ця сума є достатньою для виконання стимулюючої функції неустойки, не створюючи при цьому загрози фінансовій стабільності платника.
Вирішення питання про судові витрати
Позивач, ОСОБА_1 , просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. На підтвердження цих витрат до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги № 279/24 від 29 лютого 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Канікаєвим Ю.О.
Відповідно до умов договору, гонорар адвоката за ведення цивільної справи в суді однієї інстанції є фіксованим і становить 30 000 грн. Оплата має бути здійснена клієнтом протягом 10 днів з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Відповідач у своєму відзиві заперечував проти стягнення витрат, вказуючи на їх неспівмірність.
Розглядаючи це питання, суд керується статтями 137 та 141 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України) та враховує висновки, викладені у наданій судовій практиці (постанова Одеського апеляційного суду від 12.03.2024 у справі № 522/9760/22).
Суд відхиляє можливі заперечення щодо відсутності доказів фактичної сплати гонорару на момент розгляду справи. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (постанови ОП КГС ВС у справах № 922/445/19 та № 925/1137/19), відшкодуванню підлягають витрати, які сторона має сплатити на підставі договірних зобов'язань. Умови наданого договору чітко встановлюють такий обов'язок.
Також суд зазначає, що при встановленні у договорі фіксованого розміру гонорару, подання детального опису робіт, виконаних адвокатом, не є обов'язковим, оскільки винагорода не залежить від обсягу витраченого часу (постанова КАС ВС від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19).
Таким чином, наявність договору є належним доказом існування зобов'язання позивача понести ці витрати.
Водночас, при визначенні розміру відшкодування суд зобов'язаний виходити з критеріїв реальності, розумності та співмірності витрат, що відповідає практиці ЄСПЛ та Великої Палати ВС (справа № 755/9215/15-ц).
Суд зазначає, що заявлений до відшкодування гонорар у розмірі 30 000 грн є вочевидь неспівмірним зі складністю даної справи та її предметом.
Спір стосувався стягнення пені за прострочення сплати аліментів, що є поширеною категорією справ, яка не потребувала збору значного обсягу доказів чи проведення складних юридичних аналізів.
Первісна ціна позову становила 15 998,27 грн, тобто заявлений гонорар майже вдвічі перевищує суму початкових вимог.
Справа розглядалася в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, що суттєво зменшило обсяг роботи адвоката (підготовка позову, без участі в судових засіданнях).
З огляду на це, суд, реалізуючи свої дискреційні повноваження, вважає за необхідне зменшити розмір витрат, які підлягають розподілу, до розумної та справедливої суми. Враховуючи фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, суд визначає розумний розмір витрат на правничу допомогу у цій справі в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просив стягнути пеню в розмірі 15 998,27 грн.
Рішенням суду було задоволено вимоги на суму 4 000,00 грн.
Відсоток задоволених вимог складає:
(4 000,00 грн / 15 998,27 грн) ? 100% ? 25,00%
Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 25,00% від визначеного судом розумного розміру витрат на правничу допомогу.
Розрахунок: 10 000,00 грн (розумний розмір) ? 25,00% = 2 500,00 грн.
Позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, від сплати якого позивач був звільнений, стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Розрахунок: 1 211,20 грн (ставка збору для позову) ? 25,00% = 302,80 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 30.04.2024 року по 25.05.2025 року у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави 302,80 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 10.09.2025 року.
Суддя О.С. Леонов
10.09.25