10 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/6505/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про відвід судді Баранця О.М.
від розгляду справи № 904/6505/23
за позовом ОСОБА_1
до Асоціації "Власників житлових будинків "Золоті ключі"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_2
про припинення юридичної особи,
29.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 у справі №904/6505/23 разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2025 для розгляду справи №904/6505/23 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Мамалуй О.О.
19.08.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів, а саме суддів Кролевець О.А. та Мамалуя О.О. від розгляду справи №904/6505/23.
Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.08.2025 №32.2-01/1937 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із відпусткою суддів Баранця О.М. та Мамалуя О.О.
20.08.2025, 21.08.2025, 22.08.2025 призначення не відбулось у зв'язку із тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи, що підтверджується протоколами щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Розпорядженням в.о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.08.2025 №32.2-01/2008 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку із відпусткою судді Мамалуя О.О.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 для розгляду справи №904/6505/23 визначено склад колегії суддів: Кролевець О.А. - головуючий (доповідач), Баранець О.М., Студенець В.І.
Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2025 у справі №904/6505/23 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А. та Мамалуя О.О. від розгляду справи №904/6505/23 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Кролевець О.А. та Мамалуя О.О.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 для розгляду заяви про відвід суддів у справі №904/6505/23 визначено головуючого суддю Картере В.І.
Ухвалою Верховного Суду від 27.08.2025 у справі №904/6505/23 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині відводу судді Кролевець О.А. від розгляду справи №904/6505/23. Заяву ОСОБА_1 в частині відводу судді Мамалуя О.О. залишено без розгляду як таку, що втратила предмет у зв'язку з неперебуванням судді Мамалуя О.О. у складі колегії суддів, яка розглядає справу №904/6505/23.
28.08.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кролевець О.А. - головуючого судді, суддів Баранця О.М., Студенця В.І. від розгляду справи №904/6505/23.
Ухвалою Верховного Суду від 29.08.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кролевець О.А. - доповідач (головуючий), Баранця О.М., Студенця В.І. від розгляду справи №904/6505/23 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Кролевець О.А. - доповідач (головуючий), Баранця О.М., Студенця В.І.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №904/6505/23 визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2025 у справі №904/6505/23 (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 04.09.2025 про виправлення описки) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі Кролевець О.А., Баранця О.М., Студенця В.І. від розгляду справи №904/6505/23 відмовлено.
04.09.2025 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №904/6505/23.
У заяві про відвід судді ОСОБА_1 посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України. Вказана заява обґрунтована тим, що суддя Баранець О.М. здійснив необ'єктивні та упереджені заяви стосовно ОСОБА_1 і ввів в оману учасників справи, суспільство і державу стосовно заявника.
Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №904/6505/23 визнано необґрунтованою, передано матеріали справи на автоматизований розподіл для визначення судді з розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Баранця О.М.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід у справі №904/6505/23 визначено суддю Верховного Суду Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2025.
Розглянувши вказану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд виходить з того, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявник не надав жодних доказів, які б підтверджували, що суддя Баранець О.М. прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі №904/6505/23.
Незважаючи на те, що ОСОБА_1 і посилається на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України як на підставу про відвід судді Баранця О.М., проте, фактично заява зводиться до незгоди сторони з позицією суддів, викладеної в ухвалах Верховного Суду від 29.08.2025 та від 03.09.2025 у даній справі та відповіддю в.о. голови Касаційного господарського суду Баранця О.М. від 28.08.2025 на звернення ОСОБА_1.
Верховний Суд звертає увагу, що частина четверта статті 35 ГПК України містить імперативний припис, відповідно до якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Враховуючи викладене, розглянувши доводи в обґрунтування заяви ОСОБА_1 про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №904/6505/23, Верховний Суд дійшов висновку, що вказана заява не містить обґрунтованого посилання на дійсні обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та можуть бути підставою для відводу відповідно до статей 35, 36 ГПК України.
Крім того, Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України в яких зазначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Баранця О.М. від розгляду справи №904/6505/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський