Справа № 521/12045/25
Номер провадження № 2/521/5877/25
08 вересня 2025 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Поліщук І.О.
за участю секретаря судового засідання Коржеван В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпова Наталія Миколаївна, про визнання біржового договору дійсним,-
14 липня 2025 року позивачка звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просить визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2000 року, а саме 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , зареєстрованого в Жовтневому філіалі Одеської спеціалізованої біржі нерухомості в “Журналі реєстрації біржових угод з нерухомості » за реєстраційним №2000.02 - 1177 від 29.02.2000 року та зареєстрованого 17 березня 2000 року в Одеському міському бюро технічної інвентаризації під номером 4595 стр.14 кн. 72.
Вимоги обґрунтовує тим, що :
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 04.02.2025 року, яке видане Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Після смерті ОСОБА_4 позивачка звернулася до державного нотаріуса з метою відкриття та отримання спадщини після смерті спадкодавця.
До складу спадщини увійшла 1/2 частини житлового будинку під АДРЕСА_1 .
11 червня 2025 Державним нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса ОСОБА_5 було відкрито спадкову справу № 412/2025 до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81491672 від 11.06.2025 року.
Відповідно до довідки, Державного нотаріуса Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпової Наталії Миколаївни, від 17.06.2025 року вих. № 3168/02-14 спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_1 на підставі Заповіту від 16.02.2024 року, який посвідчений Державним нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карповою Наталією Миколаївною та зареєстровано в реєстрі за № 7-34.
19 червня 2025 року Державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпова Наталія Миколаївна повідомила позивачку листом № 3205/02-14, про те, що позивачці необхідно звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2000 року на 1/2 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який був зареєстрований в Жовтневому філіалі Одеської спеціалізованої біржі нерухомості за реєстраційним номером 2000.02 - 1177 від 29.02.2000 року, дійсним.
Позивачці стало відомо про недійсність біржової угоди внаслідок змін у законодавстві, які регулюють спірні відносини.
Позивачка вважає, що Договір купівлі продажу нерухомого майна зареєстрований в Жовтневому філіалі Одеської спеціалізованої Біржі нерухомості в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомості» реєстраційний номер 2000.02 - 1177 від 29.02.2000 року є дійсним та укладеним згідно вимог чинного законодавства, яке діяло на момент укладання правочину, так як - 29 лютого 2000 року між ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_7 на підставі довіреності, яка посвідчена державним нотаріусом Першої Одеської Держнотконтори від 05.04.1997 року та зареєстрована в реєстрі за №14-653, яка була членом Жовтневого філіалу Одеської спеціалізованої біржі нерухомості та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 , ОСОБА_2 купили 1/2 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат житловою площею 23,5 кв.м.
Всі умови були виконані сторонами договору у повному обсязі
Крім того, Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2000 року, 17 березня 2000 року зареєстровано в Одеському міському бюро технічної інвентаризації під номером 4595 стр.14 кн. 72, про що свідчить відмітка на тильній стороні договору.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, від відповідача надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов визнає та просить задовольнити позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, про час та місце його проведення сповіщалась належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від неї до суду не надійшло. Відзив на позовну заяву не надала.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог Державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпова Наталія Миколаївна в судове засідання не з'явилася, про слухання справи сповіщена належним чином і своєчасно. 15.08.2025 року подала до суду заяву в якій просить слухати справу без її участі.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи,
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 04.02.2025 року, яке видане Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Після смерті ОСОБА_4 позивачка звернулася до державного нотаріуса з метою відкриття та отримання спадщини після смерті спадкодавця.
До складу спадщини увійшла 1/2 частини житлового будинку під АДРЕСА_1 .
11 червня 2025 Державним нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса ОСОБА_5 було відкрито спадкову справу № 412/2025 до майна ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 81491672 від 11.06.2025 року.
Відповідно до довідки, Державного нотаріуса Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпової Наталії Миколаївни, від 17.06.2025 року вих. № 3168/02-14 спадкоємцем ОСОБА_4 є ОСОБА_1 на підставі Заповіту від 16.02.2024 року, який посвідчений Державним нотаріусом Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карповою Наталією Миколаївною та зареєстровано в реєстрі за № 7-34.
19 червня 2025 року Державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпова Наталія Миколаївна повідомила позивачку листом № 3205/02-14, про те, що позивачці необхідно звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2000 року на 1/2 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , який був зареєстрований в Жовтневому філіалі Одеської спеціалізованої біржі нерухомості за реєстраційним номером 2000.02 - 1177 від 29.02.2000 року, дійсним.
Встановлено, що 29 лютого 2000 року між ОСОБА_3 , від імені якої діяла ОСОБА_7 на підставі довіреності, яка посвідчена державним нотаріусом Першої Одеської Держнотконтори від 05.04.1997 року та зареєстрована в реєстрі за №14-653, яка була членом Жовтневого філіалу Одеської спеціалізованої біржі нерухомості та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_4 , ОСОБА_2 купили 1/2 частину житлового будинку під АДРЕСА_1 , яка складається з двох кімнат житловою площею 23,5 кв.м.
Всі умови були виконані сторонами договору у повному обсязі.
Однак даний договір нотаріально не посвідчувався, оскільки на час укладення договору, такого обов'язку не було.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2000 року, зареєстрований 29.02.2000 року в Жовтневій філії Одеської спеціалізованої Біржі нерухомості в «Журналі реєстрації біржових угод з нерухомості» за реєстраційним номером 2000.02 - 1177 від 29.02.2000 року
Право власності на вище вказану квартиру було зареєстровано в Одеському міському бюро технічної інвентаризації під номером 4595 стр.14 кн. 72., 17 березня 2000 року, що підтверджується відміткою на тильній стороні Договору купівлі-продажу.
Як вбачається з листа КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради від 23.06.2025 року № 56458/04-04, станом на 31.12.2012 року, право власності на будинок під АДРЕСА_1 зареєстроване за фізичними особами: -1/2 частина - « ОСОБА_8 » (П.І.Б. вказано російською мовою згідно із записом у реєстраційній книзі) - на підставі договору купівлі-продажу, посвідчений П'ятою Одеською державною нотаріальною конторою 25.10.1984, p.№ 3-С-2284. Реєстраційний запис зроблено 13.11.1984 за реєстровим номером 272 (4595) у реєстровій книзі 72 на сторінці 13; -1/2 частина - « ОСОБА_9 , ОСОБА_10 » » (П.І.Б. вказано російською мовою згідно із записом у реєстраційній книзі) - на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна зареєстрованого Жовтневою Філією Одеської Спеціалізованої Біржі Нерухомості 29.02.2000. Реєстраційний запис зроблено 17.03.2000 за реєстровим номером 4595 у реєстровій книзі 72 на сторінці 14.
Беручи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що при укладанні договору між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним його умовам і сторони повністю виконали угоду: продавець отримав кошти, а покупцям було передано нерухоме майно і до них перейшло право власності на спірну 1/2 частину житлового будинку, яке в установленому порядку було зареєстровано.
Згідно ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 2 ст.47ЦК України ЦК УРСР (в ред. 1963 року), яка діяла на час укладення договору, передбачено: якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення суд може визнати такий договір дійсним.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Отже, Докази щодо виконання умов вище зазначеного договору купівлі продажу ніким не спростовані та свідчать про те, що покупці є добросовісним набувачами вказаної 1/2 частки житлового будинку, оскільки придбали відповідно до діючого законодавства, уклавши договір купівлі-продажу, виконавши усі істотні умови договору, оплативши продавцю вартість 1/2 частини житлового будинку, зареєструвавши її в Одеському міському бюро технічної інвентаризації, але вказаний договір нотаріально посвідчений не був.
Відповідно до ст.334ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За таких обставин, коли покупці передавали гроші за куплену 1/2 частину житлового будинку, а продавець передав у відповідь 1/2 частину житлового будинку та правовстановлюючі документи, а покупці відповідно їх прийняли та розпочали користуватися вказаною часткою будинку, то суд на підставі ст.ст.224-225ЦК УРСР (в ред.1963р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року, зі змінами № 15 від 15.05.1998 року Про судову практику по справам про визнання угод недійсними, з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема, договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу. Якщо така угода виконана повністю або частково однією з сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд на підставі ч. 2 ст.47ЦК (1963р.) за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора вправі визнати угоду дійсною.
Оскільки на момент укладення договору сторони керувались положеннями спеціального законодавства щодо укладення договорів на товарній біржі, під час оформлення договору сторони були ознайомлені з його умовами, ніяких претензій з питання оформлення договору не виникало; договір було укладено з дотриманням вимог діючого на той час законодавства, за спільною згодою сторін та на прийнятних для сторін умовах, умови договору сторонами повністю виконано, право власності на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.
Крім того, згідно зі ст.328ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.1 ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.2 ст.319ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, п.2 ч.1 ст.3ЦК України та ч.1 ст.321ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та Законом.
Згідно ч.1 ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Зважаючи на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись Главою 9 Розділу ІІІ ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Державний нотаріус Хаджибейської державної нотаріальної контори у місті Одеса Карпова Наталія Миколаївна, про визнання договору дійсним - задовольнити.
Визнати Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 29.02.2000 року, а саме 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , зареєстрований в Жовтневом філіалі Одеської спеціалізованої біржі нерухомості в “Журналі реєстрації біржових угод з майном» за реєстраційним номером 2000.02 - 1177 від 29.02.2000 року та зареєстрованого 17 березня 2000 року у Одеському міському бюро технічної інвентаризації під номером 4595 стр.14 кн. 72 - дійсним.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.О. Поліщук