8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
09 вересня 2025 року м. ХарківСправа № 922/2330/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
без виклику представників сторін
розглянувши подання (вх. №20496 від 08.09.2025) головного державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Касьян М.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи
по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Зодіак", м. Чугуїв
про стягнення 636 680,00 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-МАРКЕТ" (надалі - Позивач) звернувся 28.11.2022 до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Зодіак" (надалі - Відповідач) загальну суму заборгованості 636 680,00 грн, а також суми судових витрат.
Господарським судом Харківської області 02 березня 2024 року ухвалено рішення №922/2330/22, яким позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ЗОДІАК» (ЄДРПОУ 23749679, 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Есхарівська, буд. 7) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 30487219, Україна, 49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 40) суму заборгованості у розмірі 636 680,00 грн, судовий збір у розмірі 9 551,00 грн.
Господарським судом Харківської області на виконання даного рішення видано відповідний наказ від 12 квітня 2023 року
08 вересня 2025 року до Господарського суду Харківської області надійшло подання (вх. №20496) головного державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Касьян М.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «ЗОДІАК» (код ЄДРПОУ 23749679) Ясинського Олексія Олександровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНКПО НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до виконання зобов'язань, покладених на нього Наказом по справі №922/2330/22 виданого 12.04.2023 про стягнення з ТОВ Фірми «ЗОДІАК» на користь ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» суму заборгованості у розмірі 636 680,00 грн, судовий збір у розмірі 9 551,00 грн., а всього: 646 231,00 грн.
Розглянувши матеріали подання, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Статтею 337 ГПК України унормовано, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що означений захід є виключним заходом забезпечення виконання судового рішення, застосування якого є правом, а не обов'язком суду.
Згідно з ч. 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 19 ч. 3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;.
Слід зазначити, що право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання, не наділяє виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Законодавством передбачена можливість тимчасового обмеження виїзду за кордон боржника у разі ухилення боржником від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням. За змістом ч. 2 ст. 337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Отже, виходячи з вищевикладеного, у даному випадку задоволення подання з підстав, викладених державним виконавцем, могло призвести до безпідставного обмеження права фізичної особи на свободу пересування, яке передбачено Конституцією України.
Суд звертає увагу державного виконавця на те, що при розгляді вказаної категорії спорів виконавець повинен довести яким чином обмеження у праві виїзду за межі України боржника забезпечить виконання рішення суду у даній справі, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції, тобто покарання за невиконання боржником рішення, а лише має на меті забезпечити виконання цього рішення суду.
При цьому, суд зазначає, що ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено право виконавця на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик та право накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення Боржника до відповідальності, однак, неявка Боржника на виклики державного виконавця та ненадання відомостей про доходи не є підставою для застосування до Боржника такого виключного заходу як обмеження виїзду за кордон.
Отже, суд приходить до висновку, що така обов'язкова умова для застосування тимчасових обмежень для виїзду за кордон, як ухилення Боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, у розумінні ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», матеріалами справи не підтверджується.
Більше того, матеріали справи не містять доказів звернення до правоохоронних органів із відповідними поданнями щодо розшуку, встановлення місцезнаходження та відповідно отримання постанови про відкриття виконавчого провадження Боржником чи навмисного або свідомого ухилення від виконання рішення суду.
При досліджені заяви державного виконавця судом встановлено про відсутність доказів щодо здійснення порядку розшуку боржника на території Україні.
Державний виконавець посилається на звернення до Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області з поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника ТОВ «ЗОДІАК» ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що частиною 1 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Так, державним виконавцем не надано доказів здійснення дій стосовно розшук боржника, які покладається на органи Національної поліції України (п. 27 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до Порядку розшуку боржника - фізичної особи, затверджений Наказом МВС України від 27.08.2008 року № 408, врегульовано послідовність дій з розшуку боржника - фізичної особи. Зокрема, цим Порядком передбачено, що розшук боржника - фізичної особи покладається на територіальні підрозділи служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (далі - підрозділ «ГІРФО»).
Крім того, частиною 2 ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Крім того, суд звертає увагу, на Рішенні № 8-р(II)/2024 від 18 липня 2024 року Конституційного Суду України, що в контексті предмета цієї справи відповідно до другого речення частини другої статті 64 Конституції України людські права і свободи, гарантовані Конституцією України у приписах статті 29 (право на свободу та особисту недоторканність), статті 55 (право на судовий захист), статті 62 (презумпція невинуватості), статті 63 (право на захист), не можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. Це означає, що хоча обмеження зазначених людських прав не може бути зумовлене потребами, пов'язаними з воєнним станом, однак державне втручання у їх захисну сферу є можливим за умови виправданості (домірності) обраних законодавцем засобів, які зберігають повагу до сутності людських прав та не суперечать приписам Конституції України, які expressis verbis гарантують їх обсяг.
Враховуючи зазначене, з боку державного виконавця не тільки не доведено підстави здійснення ним всіх дій стосовно розшуку боржника, вручення йому постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про вчинення певних дій, а ні доказів грубого порушення з боку Боржника щодо ухилення від виконання виконати рішення суду, а також не надано доказів, що Ясинський Олексій Олександрович (керівника ТОВ «ЗОДІАК») знаходиться на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні подання головного державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Касьян М.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Суд, вважає за доцільне враховувати те, що з боку Державної прикордонної служби України здійснений посилений контроль на виїзд у зв'язку із загальною ситуацією в країні, що є загальновідомим фактом, окрім осіб (чоловіків) 18-22 років включно.
Керуючись ст. ст. 234, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні подання (вх. №20496 від 08.09.2025) головного державного виконавця Чугуївського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Касьян М.В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 09.09.2025
Суддя І.П. Жигалкін
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.