Рішення від 10.09.2025 по справі 922/2365/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2365/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "МОДА"

простягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фірми "МОДА" у формі ТОВ, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача:

- заборгованість за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 21.590,30 грн за період грудень 2022 - грудень 2023;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 415,48 грн за період грудень 2021 - грудень 2023;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 833,40 грн за період липень 2022 - грудень 2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 з урахуванням малозначності справи №922/2365/25 в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Частиною п'ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача (№ поштового відправлення 0610268256671), проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "Одержувач відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 17.10.2024 №399753262) до 27.12.2023 нежитлові приміщення 1-го поверху: 45-51 в літ. "А-4", загальною площею 56,6 кв. м за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 20 (далі - Приміщення) належали на праві власності Фірмі "МОДА" у формі ТОВ.

Приміщення є вбудованими в багатоквартирний чотириповерховий житловий будинок та знаходяться в тепловому контурі житлового будинку.

Актами від 13.07.2022 №178/4835 та від 13.07.2023 №178/5381 встановлена готовність житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 20,Ю до опалювальних сезонів 2022-2023, 2023-2024.

На підставі Актів підключення/включення від 24.10.2022 №178/14120, від 06.04.2023 №178/185, від 26.10.2023 №178/603 здійснювалося постачання теплової енергії до будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 20. Зазначені акти на підключення та відключення опалення в опалювальних сезонах 2021-2022, 2022-2023, 2023-2024 підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" та балансоутримувача будинку.

Позивач зазначає, що на підставі частини п'ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), на офіційному сайті КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Оскільки Приміщення, котрі належали відповідачу до 27.12.2023 на праві власності, розташовані в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Молочна, 20, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу за цією адресою здійснювалося на підставі Індивідуального договору.

Згідно умовами Індивідуального договору КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" як виконавець зобов'язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 4 Індивідуального договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Положеннями пункту 51 Індивідуального договору передбачено, що він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до пункту 32 Індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 30 Індивідуального договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Як зазначає позивач, по особовому рахунку відповідача №17801-2536-0 обліковується заборгованість за Індивідуальним договором, а саме: за спожиту теплову енергію за період грудень 2022 - грудень 2023 у загальній сумі 21.590,30 грн, а також за абонентською платою за період з грудня 2021 до грудня 2023 на загальну суму 415,48 грн.

Позивачем у травні 2025 направлялися відповідачу рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії та на оплату абонентської плати, які останнім оплачені не були.

Крім того, відповідно до частини п'ятої статті 13, частини першої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - Договір з технічного обслуговування), який укладається з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті Позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022. За умовами якого КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" як виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внітрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 13 Договору з технічного обслуговування, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Позивач зазначає, що по особовому рахунку відповідача №17801-2536-0 обліковується заборгованість за Договором з технічного обслуговування в сумі 833,40грн, яка утворилася за період з липня 2022 до грудня 2023.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за Індивідуальним договором та Договором з технічного обслуговування, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом спору у цій справі є питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за Індивідуальним договором, абонентської плати за Індивідуальним договором, а також заборгованості за Договором з технічного обслуговування.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у різні періоди, за які позивачем у даній справі було здійснено нарахування теплової енергії, регулюються ЦК України, ГК України, Законом України "Про теплопостачання", Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воли і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630), Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (далі - Правила №830).

У Законі України "Про теплопостачання" та Правилах №1198 надано визначення поняттю "споживач", а саме:

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон);

- споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правил);

- теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

У розумінні Закону України "Про теплопостачання" та Правил №1198 споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку спірна заборгованість виникла в період з грудня 2022 до грудня 2023 внаслідок споживання теплової енергії у Приміщенні, котре до 27.12.2023 належало на праві власності відповідачу.

Відповідно до абзацу четвертого статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" передбачений обов'язок споживача на своєчасне укладення договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Згідно з пунктами 4, 14 Правил №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, споживач зобов'язаний до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання укласти з теплопостачальною організацією такий договір.

Матеріали справи не містять доказів підписання договору на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем у спірний період з грудня 202 до грудня 2023.

Згідно з частиною шостою статті 19 Закону України "Про теплопостачання", споживач зобов'язаний сплатити за фактично отриману теплову енергію.

Суд зазначає, що відсутність письмового договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє відповідача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію (див. правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17 та постанові від 21.05.2019 року у справі №922/4239/16).

Разом із тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджено "Правила надання послуги з постачання теплової енергії та типові договори про послуг з постачання теплової енергії" (далі також - Правила), які набули чинності з 04.09.2019, відповідно до яких, ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати. Надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 14 Закону (пункт 13 Правил).

Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним ст.6 цього Закону: 1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); 2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); 3) об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем. Співвласники багатоквартирного будинку (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії).

Згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги" договори за новими правилами мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022 та №1023.

Відповідно до Правил у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022:

- індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем;

- індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку);

- фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги;

- у разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни;

- споживачі у багатоквартирному будинку, які отримують послугу за іншою моделлю договірних відносин, у разі прийняття рішення про припинення такого договору можуть приєднатися до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, вчинивши дії, що засвідчують їх бажання укласти такий договір, відповідно до абзацу шостого цього пункту.

Форма індивідуального договору про надання комунальної послуги, затверджена постановами Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №№1022, 1023.

Водночас, пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги протягом строку, визначеного в пункті 4 цього розділу, між виконавцем та кожним співвласником укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги відповідно до частини сьомої статті 14 цього Закону.

Наведені вище положення спеціального законодавства у сфері надання комунальних послуг свідчать про те, що законодавець унормував обов'язок підприємства теплопостачання з 01.05.2019 (тобто з дати, коли набрав чинності Закон України "Про житлово-комунальні послуги" у новій редакції) укладати договори на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за новими правилами, які в силу вимог Закону мали бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг та споживачами цих послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, з урахуванням волевиявлення споживача щодо обрання моделі договірних відносин.

Водночас, за відсутності волевиявлення співвласників багатоквартирних будинків щодо прийняття рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг ініціатива щодо його укладення надається безпосередньо виконавцям таких послуг, що мало місце у цій справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №908/3233/20, від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 та від 09.04.2024 у справі №908/710/23).

31.10.2021 на офіційному веб-сайті КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет був розміщений Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (надалі - Індивідуальний договір). Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Суд зауважує, законодавцем була передбачена неактивність споживачів щодо укладання договорів, тому непідписання заяви-приєднання до договору не є наслідком відсутності підстав для укладання договору, оскільки у даному випадку договір є не тільки договором приєднання, але й договором публічним, що не передбачає підписання заяви-приєднання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач з дня опублікування тексту вищенаведеного індивідуального договору на офіційному веб-сайті виконавця послуг (позивача) не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав відповідний договір з позивачем як виконавцем комунальної послуги.

Отже, відповідачем було прийнято (акцептовано) оферту позивача укласти індивідуальний договір шляхом мовчазної згоди в порядку частини п'ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Крім цього, факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку №20 по вул. Молочній у м. Харкові, в якому знаходиться Приміщення, які належали відповідачу на праві власності, підтверджуються Актами підключення/включення від 24.10.2022 №178/14120, від 06.04.2023 №178/185, від 26.10.2023 №178/603, а також відомостями обліку споживання теплової енергії за період з 18.11.2022 до 18.01.2024, облік якої здійснювався на підставі теплолічильника.

Зважаючи на наведене, суд зазначає, що Індивідуальний договір є укладеним між позивачем (як теплопостачальною організацією) та відповідачем (як споживачем) в силу вимог закону та набрали чинності з 01.12.2021, у зв'язку з чим, такий договівр є обов'язковим для виконання сторонами, у тому числі і щодо своєчасної та повної оплати відповідачем наданих позивачем послуг.

Суд зазначає, що підключення та відключення споживачів, що мають єдину з житловими будинками систему опалення, здійснюється одночасно з підключенням та відключенням внутрішньої системи опалення та гарячого водопостачання житлових будинків в цілому. Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує усі приміщення в житловому будинку.

Крім того, будинок №20 по вул. Молочній у м. Харкові обладнаний приладом обліку, а тому розрахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення здійснювався відповідно до показників такого приладу обліку.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315 (надалі - Методика №315), встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

Нормами Розділу І Методики №315 визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених)) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об'єктами нерухомого майна, не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних Приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень здійснюється відповідно до Методики №315.

Суд зазначає, що Приміщення відповідача є невід'ємною частиною будинку №20 по вул. Молочній у м. Харкові. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення. Теплоносій на вказаний будинок подається у повному обсязі для забезпечення нормативної температури внутрішнього повітря як в житлових, так і в нежитлових приміщеннях будинку.

Відповідно до пункту 5 Індивідуального договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:

- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;

- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;

- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пунктом 30 Індивідуального договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://hts.kharkov.ua/docs/2022_02_01_104_abonplata.pdf.

Наказом КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" від 01.02.2022 №104 (посилання на який містить Індивідуальний договір) було затверджено розміри плати за абонентське обслуговування на одного абонента, зокрема, за послуги з постачання теплової енергії з урахуванням витрат по обслуговуванню вузлів комерційного обліку в розмірі 16,62 грн.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 Індивідуального договору).

Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (підпункт 3 пункту 41 Індивідуального договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (пункт 47 Індивідуального договору).

Вартістю послуг з постачання гарячої води та послуги з постачання теплової енергії є встановлені відповідно до законодавства тарифи. (пункт 31 Індивідуального договору).

Згідно наданого позивачем розрахунку нарахувань по Фірмі "МОДА" у формі ТОВ за спожиту теплову енергію, заборгованість відповідача за період грудень 2022 - грудень 2023 становить у загальному розмірі 21.590,30 грн. А заборгованість по абонентській платі з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 до грудня 2023 складає 415,48 грн.

Судом детально досліджено доданий позивачем до позовної заяви Розрахунок нарахувань, звірено усі зазначені в ньому дані з наявними у матеріалах справи актами наданих послуг по відпуску теплової енергії, рахунками-фактурами, і встановлено, що усі зазначені у Розрахунку відомості відповідають первинним документам.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження звернення відповідача до позивача з претензіями щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості.

Відтак, враховуючи реальність отриманих відповідачем послуг, суд дійшов висновку щодо підтвердженості заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію в загальному розмірі 21.590,30 грн та за абонентську плату в розмірі 415,48 грн.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).

З урахуванням приписів пункту 34 Індивідуального договору строк оплати поставленої теплової енергії за період грудень 2022 - грудень 2023 та плати за абонентське обслуговування за період грудень 2021 - грудень 2023 є таким, що настав. Доказів сплати відповідачем заборгованості суду не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача:

- заборгованості за невиконання зобов'язань за Індивідуальний договором в сумі 21.590,30 грн за період грудень 2022 - грудень 2023;

- заборговності за абонентську плату за Індивідуальний договором в сумі 415,48 грн за період грудень 2021 - грудень 2023.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором з технічного обслуговування в сумі 833,40 грн за період липень 2022 - грудень 2023, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.08.2018 №219 затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11.08.2021 №197) (надалі - Порядок).

Порядок поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації (пункт 4 розділу 1 Порядку).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (пункт 6 розділу 1 Порядку).

Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (пункт 7 розділу 1 Порядку).

Так, на офіційному сайті позивача www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 01.07.2022 опубліковано публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності.

Відповідно до положень пункту 30 Договору з технічного обслуговування цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

За умовами пункту 4 Договору з технічного обслуговування у фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

У постанові від 14.12.2023 у справі №908/2078/22 Верховний Суд за аналогічних обставин погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що споживач фактично акцептував умови Типового індивідуального договору шляхом отримання відповідних послуг теплопостачальника.

Відповідно до пункту 11 Договору з технічного обслуговування вартість послуг з технічного обслуговування (у тому числі з аварійного) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 0,818 грн. за 1 кв. м (з ПДВ) опалювальної площі.

Згідно з інформацією з Єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Приміщення відповідача має загальну площу 56,6 кв. м, а отже плата за технічне обслуговування становить 46,30 грн.

Факт наявності заборгованості за невиконання зобов'язань по оплаті послуг за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором з технічного обслуговування в сумі 833,40 грн за період з липня 2022 до грудня 2023 підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати ним заборгованості за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за Договором з технічного обслуговування.

Таким чином заборгованість за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за Договором з технічного обслуговування, що утворилася за період з липня 2022 до грудня 2023, становить 833,40 грн і така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якими судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Відповідно, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "МОДА" (Україна, 61140, Харківська обл., м Харків, вул. Молочна, буд. 20, код ЄДРПОУ 21214646) на користь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Україна, 61037, Харківська обл., м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11, код ЄДРПОУ 31557119)

- заборгованість за невиконання зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 21.590,30 грн за період грудень 2022 - грудень 2023;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 415,48 грн за період грудень 2021 - грудень 2023;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання теплової енергії за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 833,40 грн за період липень 2022 - грудень 2023;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.422,40 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "10" вересня 2025 р.

Суддя Н.С. Добреля

Попередній документ
130096437
Наступний документ
130096439
Інформація про рішення:
№ рішення: 130096438
№ справи: 922/2365/25
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 11.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.09.2025)
Дата надходження: 09.07.2025
Предмет позову: стягнення коштів