cправа №947/9849/25
провадження №1-кп/947/873/25
10 вересня 2025 року м.Одеса
Київський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , у присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025163480000076 від 05.02.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,
І. Формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі.
1. Відповідно до обвинувального акту від 13.03.2025 року по кримінальному провадженню №12025163480000076 від 05.02.2025 року, ОСОБА_3 обвинувачується:
1.1) у привласненні офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України;
1.2) у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненою в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
2. Під час судового розгляду, прокурор підтримала пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України. Запропонувала не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
3. Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Телефоном повідомила, що шкода їй була відшкодована, проти розгляду справи за її відсутності не заперечувала.
4. 26.08.2025 року від представника ТОВ «Нова пошта» до суду надійшла заява, що Товариство не має зауважень та претензій до обвинуваченого, оскільки майнова шкоди ним відшкодована. Покарання просили призначити на розсуд суду.
5. Обвинувачений ОСОБА_3 , під час судового розгляду, свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, погодився не досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Показання давати погодився.
6. Захисник, під час судового розгляду, проти розгляду кримінального провадження в спрощеному порядку не заперечувала.
7. На стадії судових дебатів, прокурор зокрема зазначила, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України під час судового розгляду, з урахуванням позиції обвинуваченого, доведена повністю.
8. Просила визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання: за ч.1 ст.357 КК України у виді 2 років обмеження волі; за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
9. При цьому, враховуючи вирок Київського районного суду міста Одеси від 15.03.2023 року, на підставі ст.ст.71, 72 КК України, призначити обвинуваченому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.
10. На стадії судових дебатів, обвинувачений просив його вибачити, надати ще один шанс. Зазначив, що шкодував та все усвідомив.
11. На стадії судових дебатів, захисник просила повторно застосувати ст.75 КК України. Також просила врахувати досудову доповідь, з якої вбачається, що обвинувачений не потребує ізоляції від суспільства. Звертала увагу, що шкода відшкодована, обвинувачений щиро кається, має позитивну характеристику та потребує лікування.
12. Під час останнього слова, обвинувачений просив не позбавляти його свободи, щиро каявся.
ІІІ. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
13. Враховуючи позицію учасників кримінального провадження щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд визнає, що під час судового розгляду було доведено, що:
14. 29.11.2024 приблизно о 07:00 год., ОСОБА_3 перебуваючи біля сміттєвого бака по вулиці Євгена Чикаленка (Акаддеміка Вільямса), поруч з житловим будинком № 59 у м.Одеса, знайшов та діючи умисно, з корисливим мотивом, привласнив належну ОСОБА_6 , банківську картку № НОМЕР_1 , емітентом якої є AT «А-БАНК», яка відповідно до вимог п.56 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» та примітки до ст.358 Кримінального кодексу України, є офіційним документом.
15. Привласнивши вищевказану банківську картку, ОСОБА_3 не вчинив жодних дій щодо повернення даної банківської картки власнику чи передання її правоохоронним органам, покинув місце вчинення кримінального правопорушення, залишивши банківську картку належну потерпілій ОСОБА_6 , при собі.
16. Відповідно до ч.1 ст.357 КК України, кримінальна відповідальність настає за ввикрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання особи своїм службовим становищем, а так само їх умисне знищення, пошкодження чи приховування, а також здійснення таких самих дій відносно приватних документів, що знаходяться на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах.
17. Згідно з приміткою до ст.358 КК України, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
18. Пункт 56 ч.1 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» встановлює, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
19. Згідно з ч.2 ст.24 КК України, прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
20. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив привласненні офіційного документа, вчинене з корисливих мотивів.
21. Крім того, в подальшому у ОСОБА_3 виник умисел направлений на викрадення грошових коштів з банківської картки AT «A-Банк» № НОМЕР_1 , належної потерпілій ОСОБА_7 .
22. Так, 29.11.2024 о 08:42 год., ОСОБА_3 діючи умисно, в умовах воєнного стану, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом зняття грошових коштів з привласненої ним банківської картки AT «А-БАНК» № НОМЕР_1 , перебуваючи у приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: вул.Євгена Чикаленка, 50А у м.Одесі, через POS-термінал, здійснив оплату на суму 72,30 грн.
23. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 08:46 год., перебуваючи у приміщенні аптеки «Аптека 57» у м.Одеса, точну адресу розташування не встановлено, через POS-термінал, здійснив оплату на суму 49,50 грн.
24. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, в період часу з 09:03 год. по 09:09 год. та о 12:12 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Табакерка», що розташований за адресою: вул.Архітекторській, 12 у м.Одесі, через POS-термінал, здійснив 4 оплати на загальну суму 1089,99 грн.
25. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 09:15 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Магазин 44» у м.Одеса, точну адресу розташування не встановлено, через POS-термінал, здійснив оплату на суму 320 грн.
26. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 10:47 год., зайшовши зі свого мобільного телефону, використовуючи всесвітню мережу Інтернет, до мобільного застосунку «Telegram» та здійснив покупку послуги «Telegram Premium» на суму 1110,99 грн.
27. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, в період часу з 11:12 год. по 11:15 год., перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ», що розташований за адресою: вул.Євгена Чикаленка, 50А у м.Одесі, через POS-термінал, здійснив 2 оплати на суму 616,65 грн.
28. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, oб 11: 42 год. та о 12:13 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Мобайл Ком», що розташований за адресою: пр.Князя Ярослава Мудрого, 13/5 у м.Одесі, через POS-термінал, здійснив 2 оплати на загальну суму 538 грн.
29. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, в період часу з 12:02 год. по 12:08 год.. та о 15:12 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Аврора», що розташований за адресою: вул.Євгена Чикаленка, 67 у м.Одесі, через POS-термінал, здійснив 3 оплати на загальну суму 1212 грн.
30. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, в період часу з 15:34 год. по 15:37 год., перебуваючи у приміщенні магазину «БУ Тех» у місті Одеса, точну адресу розташування не встановлено, через POS-термінал, здійснив 2 оплати на загальну суму 800 гривень.
31. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, в період часу з 16:05 год. по 16:08 год., перебуваючи в приміщенні магазину «ZooShop», що розташований за адресою: вул.Євгена Чикаленка, 71А у м.Одеса, через POS-термінал, здійснив 3 оплати на загальну суму 1872 грн.
32. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, в період часу з 16:26 год. по 16:27 год., перебуваючи в приміщенні магазину «Сільпо», що розташований за адресою: вул.Євгена Чикаленка, 75 у м.Одеса, через POS-термінал, здійснив 4 оплати на загальну суму 735,96 грн.
33. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 18:35 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія Плюс», що розташований за адресою: вул.Євгена Чикаленка, 9А у м.Одеса, через POS-термінал, здійснив оплату на суму 385,30 грн.
34. В подальшому, 30.11.2024 року, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 10:38 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Магазин 50 Ільфа і Петрова» у м.Одеса, точну адресу розташування не встановлено, через POS- термінал, здійснив оплату на суму 374,80 грн.
35. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 10:57 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Продукти НАШ» у місті Одеса, точну адресу розташування не встановлено, через POS-термінал, здійснив оплату на суму 350 грн.
36. В подальшому, того ж дня, ОСОБА_3 керуючись єдиним злочинним умислом, о 11:25 год., перебуваючи у приміщенні магазину «Копійка», що розташований за адресою: вул.Сім'ї Глодан, 51 у м.Одеса, через POS-термінал, здійснив оплату на суму 46,85 грн.
37. Отже, внаслідок вищенаведеного, ОСОБА_3 своїми умисними діями, що полягали у таємному викраденні грошових коштів з банківської картки АТ «А-БАНК» № НОМЕР_1 , спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 9574,34 грн.
38. Відповідно до ч.4 ст.185 КК України, кримінальна відповідальність настає за крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
39. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який станом на 29.11.2024 та 30.11.2024 року продовжував діяти на території України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 року №4024-ІХ.
40. Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.07.2025 року по справі №552/7870/22, якщо дії особи, яка розраховувалася за товар у різних магазинах та аптеках через безконтактну платіжну систему «Pay Pass» банківською карткою, що належить потерпілому, охоплювалися єдиним умислом на вчинення крадіжки, то вартість викраденого майна визначається загальною сумою завданої матеріальної шкоди, навіть якщо в жодному з інкримінованих епізодів сума викраденого майна не перевищувала нижньої межі, необхідної для притягнення до кримінальної відповідальності за ст.185 КК.
41. Таким чином, суд робить висновок, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України доведена поза розумним сумнівом, а його дії кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
42. Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши Терлецькому та його захиснику положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: в частині події кримінальних правопорушень, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми його вини та вирішив обмежитися допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, процесуальних витрат і заходів забезпечення кримінального провадження.
43. Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 суду підтвердив, що 29.11.2024 року на смітнику знайшов чужу банківську картку, яку залишив при собі. В подальшому, 29.11.2024 та 30.11.2024 року, він неодноразово розраховувався цією карткою у різних магазинах та аптеках за придбані товари. При цьому, розумів та усвідомлював, що картка не його і він вчиняє неправильно. 30.11.2024 року, він викинув цю картку на вулиці, але її підібрав його знайомий. Повідомив, що майнову шкоду потерпілій повністю відшкодував, щиро каявся.
V. Призначення покарання.
44. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
45. Так, ОСОБА_3 відповідно до ч.ч.2, 5 ст.12 КК України, вчинив кримінальне правопорушення, які класифікується як кримінальний проступок та тяжкий злочин; раніше судимий, а саме: вироком Київського районного суду м.Одеса від 15.03.2023 року за ч.2 ст.307 КК України, з урахуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки; є особою з інвалідністю 3 групи; має хронічні захворювання; батьками характеризується позитивно; на обліках у медичних установах не перебуває.
46. Згідно з досудовою доповіддю від 12.08.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оцінка ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, оцінюється як висока; ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, також як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високого рівня небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов'язків передбачені ч.1 ст.76 КК України та додаткового обов'язку, передбачені ч.3 ст.76 КК України, а саме виконати заходи, передбачені пробаційною програмою: «Зміна прокримінального мислення».
47. Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння судовому розгляду та добровільне відшкодування завданого збитку.
48. Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст.67 КК України суд визнає рецидив злочинів.
49. Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
50. З урахуванням наведеного, конкретних обставин вчинення ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та їх наслідків, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за домірне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, у виді обмеження волі та позбавлення волі у мінімального розміру відповідно, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, яке на думку суду є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
51. Водночас, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 15.03.2023 року був засуджений Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.307 КК України, із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
52. Проте в період іспитового строку, належних висновків для себе не зробив та вчинив нові умисні кримінальні правопорушення, одне з яких є тяжким. У зв'язку з цим, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд вважає за необхідне застосувати ч.1 ст.71 КК України, приєднавши до покарання, призначеного за цим вироком, частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
53. В той же час, суд не знаходить підстав для повторного застосування положень ст.75 КК України, оскільки це суперечить кримінальному закону.
VІ. Цивільний позов, речові докази, процесуальні витрати та заходи забезпечення у кримінальному провадженні.
54. Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'являвся, речові докази та процесуальні витрати учасниками не заявлялися, заходи забезпечення не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд
1. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк два (2) роки.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років.
2. На підставі на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.4 ст.185 КК України, покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років.
3. На підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_3 за цим вироком у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 15.03.2023 року у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років, та остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять (5) років один (1) місяць з відбуттям покарання в кримінально-виконавчої установі закритого типу.
4. Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за цим вироком рахувати з моменту фактичного звернення цього вироку до виконання.
5. Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд міста Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Цей вирок не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
7. Цей вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1