Справа № 947/28740/24
Провадження № 1-кп/947/566/25
10.09.2025 року
Колегія суддів Київського районного суду м. Одеси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
перекладача ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за за №22024160000000158 від 29.04.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засілданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Прокурор обґрунтовує клопотання тим, що в ході судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 днів. На теперішній час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились, а отже є підстави вважати, що перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_8 може, а саме: переховуватися від суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому пред'явлено обвинувачення; його зв'язком з представниками країни-агресора російською федерацією; проживанням в м. Одесі - прикордонному регіоні поблизу державного кордону України з Республікою Молдовою (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, які ще не були допитані у судовому засіданні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); продовжити вчиняти зазначене кримінальне правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується його зв'язком з представниками країни-агресора - російської федерації; мотивами неприйняття державності України, прихильності приєднання території України до російської федерації (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Прокурор вважає, що запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо. З урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що в порушення вимог ст.199 КПК України прокурор не наводить нові обставини, які свідчать про те, що ризики не зменшились, не надавши доказів існування ризиків. посилаючись на практику ЄСПЛ захисник вважає, що суд зобов'язаний застосувати заставу, тому просить суд визначити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника, вважає, що доводи прокурора є домислами, оскільки він не становить загрози та вважає обраний відносно нього запобіжний захід політичними репресіями.
Дослідивши клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч.1 ст.263 КК України, який є тяжким та за ч. 2 ст. 111 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна.
Стороною обвинувачення доведені ризики, передбаченні ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, обвинувачений ОСОБА_8 , знаходячись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, може здійснити вплив на свідків у кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, у т.ч. проти основ національної безпеки України.
Колегія суддів погоджується з доводами сторони обвинувачення про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, з огляду на продовження існування та доведення ризиків, оскільки обвинувачений не може не розуміти тяжкість можливого суворого покарання, у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження.
Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 , з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства, а також з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, тяжкості покарання, яке загрожує у разі визнання його винним у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, колегія суддів дійшла висновку, що існує реальний ризик, що обвинувачений може здійснити спробу переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, може вчинити інше правопорушення.
Всі обставини у сукупності свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, у зв'язку із чим, суд вважає за доцільне продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.
Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у рішенні Другого сенату Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2024 від 19 червня 2024 року, відповідно до якої КСУ дійшов висновку, що частина шоста статті 176 Кримінального процесуального кодексу України не суперечить статтям 3, 8, частинам першій, другій статті 29, частині першій статті 55, частині першій статті 62, частині першій статті 64 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України вбачає правомірною мету, з якою законодавець доповнив частиною шостою статтю 176 КПК, маючи намір посилити захист суверенітету територіальної цілісності, недоторканності, обороноздатності, державної, економічної й інформаційної безпеки України за рахунок установлення вказаною нормою Кодексу тимчасово (на період дії воєнного стану) особливого порядку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до осіб, яких підозрюють або обвинувачують у вчиненні злочинів, які за тяжкістю й характером є наднебезпечними в умовах воєнного стану та зазначив, що під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 статті 176 КПК у суду є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177 та 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід.
Викладене свідчить про те, що застосування застави як більш м'якого запобіжного заходу є правом, а не обов'язком суду.
Відповідно до п.5 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402- 05, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, суд вважає необхідним при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 331, 369-372, 392-395 КПК України, колегія суддів, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 08.11.2025 року в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".
Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3