Справа № 947/22182/25
Провадження № 2-ві/947/10/25
10.09.2025
Суддя Київського районного суду м. Одеси Луняченка В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Огренич І.В. головуючої по цивільної справі за позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -
У провадженні Київського районного суду м. Одеси ( головуючий суддя Огренич І.В. ) розглядається цивільна справа за позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію у розмірі 31 005,15грн., які утворилась за користування квартирою АДРЕСА_1 .
03.07.2025 ухвалою судді Огренич І.В. прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, із викликом учасників справи до судового засідання на 24.09.2025.
08.09.2025 відповідачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про відвід судді Огренич І.В. з мотивів того, що:
1) у додатках до позовної заяви відсутні документи щодо сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн., позивачем а наявні у матеріалах справи інструкція кредитного переказу коштів у розмірі 3 028,00 грн. в якості сплати судового збору, на думку заявника, не є належним доказом сплати судового збору;
2) у матеріалах справи, на момент прийняття рішення про відкриття провадження, були відсутні відомості щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, але ця інформація була зазначена у самої ухвалі;
3) незважаючи що вказані обставини свідчать про те, що позовна заява подано із порушенням вимог ст. 175,177 ЦПК України, суддею було прийнято рішення про відкриття провадження у справі, хоча з аналогічних підстав інші судді цього ж суду залишали тотожні позови без руху а потім повертали їх позивачу.
Зазначені обставини, на думку суду , викликають у заявника сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді.
За змістом ухвали від 09.09.2025 суддею Огренич І.В. заява про відвід визначено необґрунтованим та заява передана для визначення складу суду, який буде розглядати її у відповідності до вимог ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно протоколу автоматичного розподілу заяви ОСОБА_1 про відвід судді Огренич І.В. від 08.09..2025 року , розгляд даної заяви 09.09.2025 розподілено на суддю Луняченко В.О.
З 15.12.2017 року ( в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020 ), діючим Цивільним процесуальним кодексом України ( далі по тексту ЦПК України ), встановлений порядок розгляду відводу судді та врегульовані підстави для відводу.
Відповідно до вимог ч.1-4 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Як зазначено у ч.7,8,11 вищезазначеної статті питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Підстави для відводу судді у цивільному процесі врегульовані статтями 36,37 ЦПК.
Статтею 36 ЦПК України встановлено:
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу ( ч.4 ст. 36 ЦПК України ).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Як зазначено Верховним Судом в ухвалі від 14 липня 2020 року у справі № 826/11409/17 для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Сам по собі факт звернення учасника справи із заявою про відвід не може бути підставою для відводу такому головуючому, так як зворотне може привести до зловживання сторонами, які не згодні із визначеним автоматизованою системою головуючим по справі , до маніпулювання порядком призначення головуючих по справі через звернення із відповідними заявами чи скаргами, що також підтверджується і вищевикладеною позицією Ради суддів України у рішенні від 01 березня 2019 року за №13 «Про внесення змін до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34» було вирішено внести зміни до рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року № 34 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів».
У даному випадку обґрунтування відводу судді посиланням на процесуальні рішення суду у вигляді прийняття позовної заяви до провадження у відповідності до вимог ч.4 ст. 36 ЦПК України не можуть бути окремою підставою для відводу.
Посилання заявниці ( відповідачки по справі ) на відсутність у додатках до позову належних доказів про сплату позивачем судового збору, подання позовної заяви із пропуском строку позовної давності, а також відсутності відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки , не може бути визнано обставинами які суттєво порушують права відповідача , який має право звертатись як із заявами про залишення позову без руху, вже після відкриття провадження ( ч.11 ст. 187 ЦПК України), подавати заяви про застосування строків позовної давності заявлених позовних вимог а також про порушення територіального принципу прийняття цивільної справи до провадження ( п.3 ч.1 ст.43 ЦПК України).
Окрім того, законодавцем визначено, що на ухвали суду, які не можуть бути предметом окремого апеляційного оскарження , учасник справи має права включити заперечення до апеляційної скарги на остаточне рішення суду .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40,353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 08.09.2025 про відвід судді Огренич І.В. головуючої по цивільної справі за позовом КП «Теплопостачання міста Одеси» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
Повернути справу для продовження розгляду справи по суті.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. О. Луняченко